На сніговій гірці можуть повеселитися як діти, так і дорослі й дотримуватися техніки безпеки повинні всі, щоб не отримати травму. Дорослим варто бути вдвічі уважнішими - щоб убезпечити своїх дітей.
Гірки та схили для катання - місця підвищеної небезпеки, з малюками у віці до трьох років краще не ходити на жваву гірку, а дітям старшого віку нагадати правила безпеки.
1. Огляньте гірку, щоб там не було гострих шматків льоду та небезпечних предметів. Розкажіть дитині про те, що не можна кататися поблизу дороги.
2. Не починати спуск, поки не відійшов в сторону той, хто спустився раніше.
3. Швидше відійти в сторону після спуску й не перебігати гірку перед тим, хто спускається.
4. Не катайтеся стоячи, навпочіпки й спиною вперед - ризик травми вищий.
5. "Правильно" падати краще: на бік з перекатом на спину, підборіддя притиснути до грудей, щоб зберегти голову. При падінні вперед трохи відкиньте голову назад, щоб не розбити обличчя, виставляючи руки не напружуйте їх сильно, щоб не пошкодити зап'ястя.
6. По можливості використовуйте натільні захисні пристосування різного типу (наколінники, налокітники);
7. Надайте першу допомогу, якщо раптом хтось отримав травму.
Обираючи засоби для катання, зверніть увагу:
- серед пластмасових льодянок найбільш безпечною є в формі груші з ручкою - на ній зручніше керувати та гальмувати;
- круглі льодянки розвивають більшу швидкість і ними важко керувати - маленьким дітям вони не підходять;
- катаючись на санчатах разом з малюком, не вибирайте круті гірки та бережіть його ноги - дитяча ніжка може підвернутися під санчата;
- не прив'язуйте санки до транспортних засобів;
- останнім часом набирають популярність надувні "ватрушки" - вони розганяються з блискавичною швидкістю, а при гальмуванні сильно пружинять, особливо небезпечно кататися там, де є перешкоди, адже такі "санки" практично некеровані.