14 червня — день, коли увесь світ вшановує донорів, які добровільно здають свою кров задля порятунку життя інших. Щодня сотням українців потрібна донорська кров. Це свято було започатковано у 2005 році на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві. Ініціаторами його проведення виступили одразу чотири міжнародні організації, які закликали до добровільної та безоплатної здачі крові: Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація Червоного хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові й Міжнародне товариство з переливання крові.
День донора — це ще один привід висловити подяку людям, які за покликом душі здають свою кров, не отримуючи за це вагомої винагороди. Для цієї категорії громадян в країні засновані державні звання «Почесний донор України» та «Заслужений донор України».
Про донорську справу розповів фельдшер кабінету забору крові КНП «Лиманська ЦРЛ» Юрій Миколайович Соловйов.
Юрій Соловйов, фельдшер кабінету забору крові КНП «Лиманська ЦРЛ»
Неможливо уявити собі сучасну медицину без служби крові. Все більше ускладнюються методи хірургічних операцій, одночасно з цим зростає потреба в переливанні крові, що спонукає до необхідності збільшення її заготівлі. На сьогодні препаратами крові користуються майже в кожній галузі медицини, яка пов’язана з травмами, пологами, операціями. Інколи буває так, що усі інші препарати абсолютно безсилі, а людину рятує саме ця життєдайна рідина. Слід відзначити, що попри певні труднощі донорської крові у лікарні нині її цілком вистачає. Це стосується усіх груп крові.
Зазначу відразу, що одного бажання здавати кров — недостатньо. Головна вимога до донора — відмінне здоров’я. Проби крові кожного донора проходять обов’язковий аналіз на наявність таких інфекцій, як гепатити, сифіліс, СНІД. Після забору кров не йде відразу на переливання, вона проходить відповідні дослідження. Цільну кров переробляють на складові частини, кожна з яких має свій термін зберігання. Компоненти з коротким терміном зберігання йдуть на видачу, а плазма крові — на карантинне зберігання. Тобто протягом шести місяців на її використання накладається заборона до моменту, поки не буде даних про особу, що здавала кров: чи вона не захворіла, чи не потрапила в лікувальний заклад. Якщо повторний аналіз підтверджує, що людина здорова, то лише після цього знімається заборона на видачу плазми. Тим, хто ще вагається чи бути донором, нагадаю про те, що регулярне донорство сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Адже регулярна здача крові омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози та інших органів травлення. Донорство — нагода перевірити власний стан здоров’я. Добровільно й організовано здати кров для людини було і залишається почесною справою.
Користуючись нагодою, хочу привітати зі всесвітнім вшануванням донорів, а також й наших медичних працівників з професійним святом — усіх тих, хто дарує здоров’я і життя іншим людям. Бажаємо вам, шановні, міцного здоров’я, сімейного затишку і решти земних гараздів.
Автор: Іван Рафальський.
За матеріалами газети «Слава хлібороба» № 23 (9875).