Кров для хворих потрібна постійно

Віктор Старикович, заступник головного лікаря КНП «Лиманська центральна районна лікарня» Одеської області
Хочу розпочати свою розповідь з історії переливання крові (гемотрансфузія), яка сягає своїм корінням сивої давнини. «Чарівний еліксир, що повертає до життя, дарує силу, молодість, красу» — такими словами цілителі здавна наділяли кров. 

Загалом розвиток донорства супроводжувався численними злетами й падіннями. На сьогодні препаратами крові користуються майже в кожній галузі медицини, яка пов’язана з травмами, пологами, операціями. Інколи буває так, що усі інші препарати абсолютно безсилі, а людину рятує саме ця життєдайна рідина.

І все ж, слід відзначити, що одного бажання того чи іншого громадянина здавати кров недостатньо. Головна вимога до майбутнього донора — відмінне здоров’я. Його проби крові проходять обов’язковий аналіз на наявність таких інфекцій, як гепатити, сифіліс, СНІД. Після забору кров не йде відразу на переливання, вона проходить відповідні дослідження. Цільну кров переробляють на складові частини, кожна з яких має свій термін зберігання. Компоненти з коротким терміном зберігання йдуть на видачу, а плазма крові — на карантинне зберігання. Тобто, протягом шести місяців на її використання накладається заборона до моменту, поки не буде даних про особу, що здавала кров: чи вона не захворіла, чи не потрапила в лікувальний заклад. Якщо повторний аналіз підтверджує, що людина здорова, після цього знімається заборона на видачу плазми.

Віктор Старикович, заступник головного лікаря КНП «Лиманська центральна районна лікарня» Одеської області
Для здорової дорослої людини здавати кров абсолютно безпечно та не шкодить організму.

По-перше, організм донора постійно самооновлюється рахунком виведення надлишку крові та її компонентів. А це профілактика хвороби серця та судин, імунної системи, порушень травлення, роботи печінки та підшлункової залози.

По-друге, під час здачі крові відбувається неспецифічна реакція організму на втрату самого себе — і в такий спосіб організм тренується на випадок можливої крововтрати. У критичній ситуації (при великій крововтраті) у донора більше шансів вижити, ніж у людини, що не здавала кров.

По-третє, як засіб профілактики захворювань серцево-судинної системи: за даними досліджень, особи, що здають кров, у десятки разів менше схильні до інфарктів.

По — четверте, донор має можливість постійно контролювати стан свого здоров’я рахунком регулярних медичних оглядів та безкоштовних аналізів на найпоширеніші інфекції.

Ще один важливий момент: якщо людина вирішила здавати кров, вона автоматично вибирає здоровий спосіб життя — тепер уже не тільки для себе, але і для незнайомого хворого, якому її кров буде перелита.

Віктор Старикович, заступник головного лікаря КНП «Лиманська центральна районна лікарня» Одеської області
Вона розпочинається з кабінету по забору донорської крові лікарні, який повністю забезпечений сучасним обладнанням: центрифугою для розподілу крові на плазму й еритроцитарну масу, двома низькотемпературними (-40 С) морозильниками для зберігання свіжозамороженої плазми, а також холодильниками для зберігання еритроцитарної маси та плазмоекстрактора і т.і.

Не зважаючи на певні сьогоденні проблеми, донорської крові для наших потреб цілком вистачає. Це стосується усіх груп крові, навіть найрідкіснішою, якою є четверта із мінусовим резус-фактором. На сьогодні у нас в наявності є більше ніж 100 літрів свіжозамороженої плазми та 3,5 літри еритроцитарної маси. Хочу сказати, що ми не лише забезпечуємо себе в донорській крові, але й допомагаємо іншим лікарням.

На обліку в нашій лікарні знаходиться більш ніж 150 постійних донорів та ще не менше 300 громадян, які готові здати кров. Так скажемо, донорським кістяком є група працівників морського торгового порту «Южний» у кількості 60 осіб, які вже не перший рік добровільно здають кров. Серед донорів є і 15 місцевих медичних працівників, чимало мешканців з різних сіл району.

Сьогодні для здачі крові використовується тільки одноразові медичні системи, тому інфікування донора виключене. Для кожного донора підготовлена своя індивідуальна одноразова система, що розкривається лікарем у його присутності. Навіть голка для забору крові з пальця (для швидкого визначення групи крові) — одноразова. Заразитися чимось при здачі крові — неможливо.

Віктор Старикович, заступник головного лікаря КНП «Лиманська центральна районна лікарня» Одеської області
День донора було започатковано у 2005 році на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві і щорічно відзначається 14 червня. Ініціаторами його проведення виступили одразу чотири міжнародні організації, які закликали до добровільної та безоплатної здачі крові: Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація Червоного хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові і Міжнародне товариство з переливання крові.

Засноване свято — це ще один привід висловити подяку людям, які добровільно здають свою кров, не отримуючи за це вагомої винагороди.

В країні для цієї категорії громадян засновані і державні звання, такі як «Почесний донор України» та «Заслужений донор України».

В першу чергу, я хочу назвати прізвища тих наших земляків, яким надано звання «Почесний донор України». Це южненці Сергій Сергійович Деменников та Олег Сергійович Медведенко, які понад чотири десятки разів здавали кров у нашій лікарні. Близький до почесної відзнаки і Володимир Віталійович Шевченко з Доброслава, який вже 32 рази здав кров. Усі ці донори — докери МТП «Южний».

Продовжують добру справу й інші мешканці райцентрівського селища. Серед них найактивніші — будівельник Сергій Миколайович Михайліченко, підприємець Іван Олегович Волощук. Є чимало донорів і в інших населених пунктах району.

Ми дуже вдячні нашим добровільним помічникам за їхнє великодушне бажання рятувати здоров’я і життя іншим людям. Бажаємо їм міцного здоров’я, сімейного затишку і решти земних гараздів.