Трояндова республіка Миколи Громлюка

«Країна вільних троянд», «Рожева республіка», так називають село Трояндове (Кірове) Лиманського району, адже троянда протягом багатьох років відіграє важливу роль в житті його мешканців. Поява цілих плантацій троянд пов'язана з ім'ям Миколи Васильовича Громлюка – фермера, селекціонера декоративних рослин, людини, яка все навколо перетворювала на квітучі поля й сади. На його плантації зростало понад 500 сортів троянд, деякі він вивів власноруч.

Микола Васильович ще зі шкільної лави захоплювався ботанікою, але отримав технічну освіту в Ізмаїльському сільгосптехнікумі. До села Кірового Комінтернівського району він був направлений механізатором.

Якось, під час відрядження до Москви, Громлюк потрапив на виставку гладіолусів і купив цибулин на суму рівну двом місячним зарплатам. Коли вони зацвіли, дивитися на них зібралося все село. Ця справа виявилася досить прибутковою. Так квітникарство стало справою всього життя Миколи Васильовича.

Директор птахофабрики запропонував Громлюку посаду агронома-озеленювача. Нова посада відкрила йому великі можливості в придбанні нових сортів.

«Троянда – королева квітів... Батько виховав цілу плеяду окуліровщіків, показував, що і як робиться», - розповідає Володимир Громлюк, син Миколи Громлюка, агроном, колекціонер троянд у другому поколінні.

З появою власної землі почалося справжнє виробництво садженців троянд, виникла необхідність в найманих працівниках. Вони займалися окуліруванням, обрізанням, упаковкою саджанців для реалізації. Так на більш ніж 20 га землі вирощувалися десятки тисяч молодих рослин для присадибних ділянок, озеленення громадських зон та для тих, хто вирощує квіти на зріз або букетів. Різне призначення рослин вимагало постійного поповнення колекції.

«Раніше були труднощі з тим, щоб придбати новий сорт. Батько їздив за ними до Києва, Москви, Кишинева. У батька було 500 сортів, у мене зараз 700, а може навіть і більше», - Володимир Громлюк.

Віта Сєвакова пропрацювала 15 років в сільгосппідприємства Миколи Громлюка.

«У той час, 90-ті роки, ми вижили за рахунок тієї роботи, що він нам дав. Він дуже допомагав нашому храму, давав гроші на купола, техніку і робітників», - розповідає Віта.

Громлюк був першим у Кіровській, а сьогодні у Трояндовській сільраді, хто став займатися благодійністю, жертвувати на потреби громади гроші, зароблені ним на продажу троянд. Сьогодні такий бізнес називають соціально-відповідальним.

«Микола Васильович був постійним спонсором школи. На всі свята привозили солодощі, без нього не обходився жоден захід. Він був дуже доброю, відкритою людиною, завжди приходив на допомогу. Його улюблений вислів – «Краса Божа», так він називав все, що його оточувало», - колишній заступник директора Трояндівської школи Світлана Токовенко.

Микола Громлюк прищеплював односельчанам не тільки культуру землеробства, а й відкривав красу і різноманітність нашого світу. На ТРК «ГЛАС» виходив проект Світлани Чекушиної «Сад, город, квіти», де Громлюк ділився своїми знаннями з рослинництва.

Сьогодні у Трояндовому багато хто займається вирощуванням троянд на продаж, тепер рослинники дивляться один на одного як на потенційних конкурентів і часто виникають конфлікти. Олег Кутателадзе, депутат Одеської облради, голова товариства «ТІС», стурбований такою ситуацією.

«Конкуренція - кращий привід розвивати свій бізнес, не обов'язково жити за "вовчими правилами". Шляхом синергії можна отримати більше», - Олег Кутателадзе.

Що стосується садиби Громлюків, сьогодні тут все цвіте і духмяніє, колекція троянд збільшилася, а Володимир Миколайович Громлюк проводить екскурсії.

Схожі новини:

Всі публікації