"Перемога" №25, 15 липня 1945 р.

Неповороткість райспоживспілки

Кожного місяця райспоживспілка несвоєчасно одержує зерно по нарядах для постачання хлібом і крупою робітників та службовців району.

Одержання завжди відтягує на кінець місяця, а потім влаштовує метушню, щоб не пропав наряд, який дійсний лише до 1-го числа наступного місяця.

Бувають випадки, що наряди не оплачують, які так і залишаються невикористаними, а іноді оплачене зерно своєчасно не забирають.

Так на 14 липня по Сичавському пункту «Заготзерно* не забрано райспоживспілкою 202 кгр. пшениці та з Кремидівського пункту «Заготзерно» — 14 центнерів проса (на пшоно), оплачені нею ще в червні місяці.

За існуючим положенням «Заготзерно», на складах не може довгий час залежуватись хліб одержувача. В зв’язку з інвентаризацією пунктів, ми повинні його заприбуткувати на користь державі, як лишок.

Через неповороткість керівників райспоживспілки зривається постачання району, призначені для цього фонди не використовуються.

Гольдберг, Фельдер — ст. Кремидівка, пункт «Заготзерно».

Повільне «розкачування» керівників

Спека. Тихий сонячний день — 13 липня, як і завжди в цю пору. Навкруги пожовклі лани стиглого хліба.

Цю тишу порушують цокотіння лобогрійок, самоскидок та окремі вигуки бригад колгоспниць навколишніх колгоспів, що дружно вийшли на збирання врожаю. Жнива повністю вступили в свої права.

Тихо, спокійно зараз в радгоспі ім. 1-го травня (директор тов. Харченко, старший механік т. Пєтков). Зараз тут обідня перерва і ці два керівники зійшлись порадитись, що їм робити і з чого починати жнива.

Великий сум потьмарив їхні обличчя, тому що трест радгоспів забрав у них учора мотор з одного комбайна і зірвав їхній план хлібозбирання.

Мимоволі вас охоплює співчуття до них і тривога за можливий зрив їхнього виробничого плану жнив.

Далі, слухаючи їхню розмову, впевняєтесь, що тривога даремна. У них є на ходу ще два комбайни, які досі ще не рушали в поле. Є шість жаток, з яких працюють лише дві. Замість знятого у них мотора протягом двох днів вони з успіхом можуть поставити на

комбайн другий мотор, що є в наявності.

Даремне хвилювання про знятий трестом мотор починає у вас змінюватись хвилюванням за повільне «розкачування» цих керівників.

— Що ж почнемо косити? — запитує Пєткова т. Харченко.

— Мабуть, з вівса почнемо, бо це таке зілля, що зразу почне осипатись, — відповідає Пєтков.

Такі розмови керівників радгоспу в момент, коли сусідні колгоспи вже скосили сотні гектарів хліба, а радгосп спізнився на тиждень від них з початком жнив, змінюють ваше хвилювання в ціле обурення.

Не запитуйте т. Харченка про кращих людей радгоспу, бо він їх не знає. Терпляче почекайте закінчення обідньої перерви, доки прийде бухгалтер і знайде їх у відомостях нарахування зарплатні.

Лише за пів години головний бухгалтер т. Федоренко відшукав у списках двох передовиків: Юрикова Михайла — 60 років, який працює сумлінно, щодня виконує норми на різних роботах та Антонюк Павлину — на сінозбиранні перевиконує норму, зараз висунута бригадиром.

Дошки показників змагання бригад і ланок тут немає, списки передовиків відсутні.

Радгосп має до збирання 1052 гектари зернових культур, з яких на сьогодні скошено — 10 га. За планом має бути зібрано цю площу за 21 день, а сьогоднішні темпи свідчать, що потрібно три місяці.

Замість хлібозбирання тут підкотили комбайна до млина і комбайновим мотором приводять в рух млин, де мелють власне зерно робітники радгоспу, яке вони клунками приносять сюди.

Переджнивні роботи тут також не закінчені. План сінокосіння виконано на 31,1 проц., план силосування — 400 тонн ще не почато, лишилось ще орати 150 га на пар і не закінчено обробку просапних культур.

Політмасова робота не провадиться, на низькому рівні труддисципліна.

Великого поштовху потрібно тут, щоб забезпечити успіх чергових завдань, а головне — в політмасовій роботі потрібна допомога від районних організацій.

Д. Іванов

Скільки ми виробили трудоднів?

Минуло вже пів року, а скільки хто виробив трудоднів — не знаємо.

З початку не було канцелярії, приміщення її було засипано зерном. Чотири місяці, як приміщення звільнили від зерна, але списків про вироблені трудодні тут не вивішено.

Рахівник колгоспу т. Мацкевич почав звертати на те, що, мовляв, немає паперу.

Дістали й паперу, та, бачите, йому ніколи. Канцелярія завжди на замку. Мацкевич зайнятий заготівлями сіна на зиму своїй корові.

Колгоспники не знають норм розцінок і особливо стурбовані невідомістю про кількість вироблених трудоднів.

Чи не допоможе нам в цій справі Райземвідділ?

Д. Соболь, О. Середа, Я. Відоменко, М. Гладченко, Д. П. Соболь, с. Спиридонівка, колгосп № 1 ім. Леніна.