"Перемога" №13, 31 травня 1945 р.

Увагу дітям

На час польових робіт сезонні дитячі ясла потрібно організувати в кожному колгоспі.

Про цю справу треба вчасно подбати і вона набагато підвищить продуктивність праці матері-колгоспниці, звільняючи її від зайвих турбот про свою дитину.

Це добре зрозуміли голови колгоспів: «За Комунізм» — т. Яковенко, ім. 8 березня т. Малимон і інші.

У них обладнані гарні приміщення, є продукти і виділені робітники, обізнані з роботою дитясел.

Але бльшість голів колгоспів не розуміють, що турботи про дітей — почесна справа і є їх прямий обов’язок, що серед них є діти-сироти, батьки яких загинули на фронті.

М. Голота, інспектор охматдиту.

До записної книжки голови колгоспу

Бур’яни дуже плодючі. Одна рослина пшениці дає 60-80 зерен, а один кущ вівсюга — до 1.100, кущ мишію — до 5-7 тис. насіння. Одна рослина дикої редьки дає до 10-15 тисяч насіння, осоту — біля 17-19 тисяч, лободи, заразихи — до 100 тисяч. Насіння осоту, будяка, молокана далеко розноситься вітром, так що з куртини будяка в один квадратний метр насіння може розповсюдитись на кілька гектарів чистої ниви.

Насіння бур’янів кілька років зберігається в грунті. На засмічених землях на одне висіяне зерно культурної рослини припадають десятки схожого бур’яну.

Багаторічні бур’яни — осот, пирій та інші — при поганій обробці грунту утворюють багато пагонів, якими і розмножуються. На засмічених пирієм землях у грунті буває по 100-125 метрів корневищ пирію на одному квадратному метрі.

БУР’ЯНИ ВИСУШУЮТЬ ГРУНТ.

Вони підготовляють посуху для культурних рослин. На утворення одного центнера сухої речовини пшениця витрачає більше 40 тонн води, просо — 25 тонн, пирій же витрачає для цього біля 120 тонн, лобода — 80 тонн, полин — 95 тонн. На засмічених грунтах вологість грунту буває завжди на 20-30 процентів нижче, ніж на незасмічених. На засміченому пару весь запас вологи в сухі роки буває витрачений бур’янами.

БУР’ЯНИ РОЗТЯГАЮТЬ БАГАТСТВА ГРУНТУ.

При великій засміченості (1 1, 2 тонни сухої маси на гектар) пирій бере з гектара 49 кілограмів азоту, 31 клограм фосфорної кислоти та 68 клгр. калію; осот — 67 клгр. азоту, 29 клгр. фосфорної кислоти — 110 клгр. калію. Таку ж і навіть більшу кількість відбирають і інщі бур’яни. Цієї кількості споживних речовин вистачить для гарного врожаю пшениці, або якоїнебудь іншої культури. На засмічених полях величезну частину внесених добрив використовують бур’яни. Знищуючи їх, ми зберігаєм живлення для культурних рослин. Бур’яни — осередок розповсюдження шкідників і хвороб культурних рослин. Багато шкідників відкладають яєчка на бур’янах. На бур’янах годуються гусінь та личинки ряду шкідливих комах. На березці відкладає яєчка озима совка, на лободі, березці, щириці — луговий метелик. Куряче просо сприяє розмноженню просяного комарика.

Гриби, що викликають хвороби сільськогосподарських рослин, розвиваються на бур’янах, а потім переходять на культурні рослини. Так, пирій сприяє, розмноженню іржі, дика редька — гулі капусти.

На багатьох бур’янах знаходять собі притулок бур’яни-паразити. Так, заразниця, що вражає соняшник, табак, помідори, баштанні, розвивається на полиню та німиці.

БУР’ЯНИ ЗНИЖУЮТЬ ВРОЖАЙ В ДЕКІЛЬКА РАЗІВ.

Від бур’янів і поганої боротьби з ними країна щорічно губить міліони тонн зерна, тисячі тонн цукру та інших сільськогосподарських продуктів.

БУР’ЯНИ ПОГІРШУЮТЬ ЯКІСТЬ ВРОЖАЮ.

На засмічених посівах у пшениці знижується проц. білка в зерні на 2-2,3 процента, у соняшника та в гірчиці знижуєсься олійність насіння на 1,2-2 процента. Навпаки, плівчатість вівса на засмічених землях збільшується на 4-5 процентів, а проса — на 3-4 процента.

Домішка насіння деяких бур’янів псує зерно. Більше 0,5 процента кукілю в зерні робить борошно отрутним. Домішка голівок полиню та інших бур’янів збільшує вологість зерна, викликає самозогрівання його при зберіганні. В наслідок цього зерно втрачає схожість, пліснявіє; в такому зерні полегшується розмножування кліща.

(З газети «Соц. зем.» № 65 — 1945 р.).

Злочинця спіймано на гарячому

Зав. глибинного пункту «Заготзерно» (в колгоспі ім. Дзержинського — хут. Шевченка) — Почапинський Віктор Іванович займався розкраданням державного зерна.

Маючи собі спільників, в час відправки хліба на ст. Кремидівку, він украв дев’ять мішків зерна — біля п’яти центнерів.

Цей злочин був виявлений органами НКВС в момент, коли Почапинський, намагаючись продати вкрадене зерно, одержав уже від своїх співучасників частину грошей.

Злочинця затримано разом з украденим зерном. Органи НКВС притягають Почапинського В. І. разом з його співучасниками до карної відповідальності.

Припусков, начальник райвідділу НКВС