Учень Причорноморського ліцею Владислав Дружинін підготував науково-дослідницьку роботу для Малої академії наук України, присвячену українській державності періоду визвольних змагань 1917–1921 років. Тему він обрав невипадково. За словами Владислава, сьогодні Україна знову виборює свою державність, а суспільство дискутує про те, якою має бути країна після війни. Саме тому він звернувся до історичного досвіду початку ХХ століття — часу, коли на українських землях постали й зникли кілька державних утворень. У своїй роботі школяр дослідив діяльність Української Центральної Ради, проаналізував період Української Держави гетьмана Павло Скоропадського, а також звернув увагу на події доби Директорії Української Народної Республіки. Його цікавило головне питання: чому тодішні державні проєкти виявилися нетривалими та які уроки сучасники можуть із цього винести?
Владислав Дружинін, учень Причорноморського ліцею
Я конкретно не можу виділити найкращий період, тому що в кожного були свої плюси і мінуси. Українська Центральна Рада мала амбітні плани демократичних реформ, але стикнулася з проблемами слабкої виконавчої влади. За Скоропадського була сильна вертикаль управління, активний розвиток освіти та дипломатії, однак його авторитарність і певні політичні орієнтації викликали суперечки. Період Директорії позначився прагненням до визволення, проте брак стабільності завадив утвердити державність.
Під час підготовки роботи Владислав використовував як книжкові видання, так і інтернет-джерела, архівні матеріали. Найбільше на нього вплинуло видання Атлас державності української.
Владислав Дружинін, учень Причорноморського ліцею
Коли мені подарували цю книгу, я побачив, скільки держав існувало на наших землях. Це ще більше спонукало мене вивчати українську державність.
Особливо захоплює Владислава період гетьманату Скоропадського — час створення університетів, реформування адміністрації та спроб побудови сильної економіки. Проте юний науковець підкреслює: історію потрібно сприймати комплексно, без ідеалізації. Водночас хлопець зізнається, що серед його однолітків інтерес до таких тем — рідкість. Обговорювати історичні питання він частіше може з друзями в інтернеті. «Це трохи засмучує, бо це дуже важлива тема для сучасного суспільства», — говорить Владислав. На його думку, щоб зацікавити молодь, необхідно подавати інформацію доступно — стисло, структуровано й без зайвої складності. Саме так він і побудував свою наукову роботу: як чітку інформаційну довідку з головними фактами та зваженими висновками.
Галіна Карачковська, керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Причорноморського ліцею
Влад Дружинін написав про маловідомі сторінки історії нашої України з 1918 по 1921 рік, про квазідержави. Це тема на сьогодні мало досліджена і настільки актуальна, тому що ми знов боремося за нашу державність. А він поетапно всі держави опрацював, а квазідержави — це невизнані держави, але вони боролися за свою державність, за українську державність. Тому в його роботі вони так і розділені. Ті, що утворилися і боролися за українську державність, ті, що були під прапорами більшовиків, ті, що діяли під командуванням отаманів.
Участь у діяльності Малої академії наук України надає школярам можливість презентувати власні дослідження. А це формує критичне мислення, аналітичні здібності та громадянську позицію.