Категорії

Красносільська

Коблівська

Южненська

Доброславська

Фонтанська

Чорноморська

Популярне

Від першого шкільного уроку до фіналу Global Teacher Prize Ukraine: історія вчительки з Причорноморського Світлани Шефер (фото) 25 вер, 10:45

Захист від аварій та іржі: у селі Кінне модернізували водогін (фото) 26 вер, 10:00

У Визирській громаді вшановують пам’ять військового з Причорноморського Валерія Богдана 25 вер, 12:40

Учителька з Причорноморського ліцею Світлана Шефер увійшла до ТОП-10 кращих вчителів України (відео) 25 вер, 14:00

У Кінному повністю оновили та розширили мережу водопостачання (відео) 27 вер, 10:00

Погода

Одесса

влажность:

давл.:

ветер:

Архів

Вересень 2026 (40)
Серпень 2026 (52)
Липень 2026 (52)
Червень 2026 (53)
Травень 2026 (57)
Квітень 2026 (59)

Показати / приховати весь архів

ЛАН » Головні події дня » Служба руху: від початку до наших днів

08 жов 2019, 12:25 Головні події дня / Інтерв'ю / Суспільство / Технології / В регіоні / ОТГ / Визирська

Теги: Федір Доброносов ТІС служба руху Анатолій Верлан залізниця

Служба руху: від початку до наших днів

Зараз служба руху залізничного управління "ТІС" складається з майже 200 осіб, це потужна і правильно відбудована структура, міцний горішок залізничного управління. Управляє таким великим підрозділом сильний і харизматичний керівник - Федір Миколайович Доброносов, начальник служби руху. А починалося все у 2004 році.
- Федоре Миколайовичу, розкажіть про себе. Де Ви навчались? Де працювали до того, як потрапили до "ТІСу"?

Я закінчив вісім класів в Старому Осколі Бєлгородської області й вступив в електрометалургійний технікум в цьому ж місті. Після закінчення технікуму у 1990 році виїхав до Харкова, де вступив до інституту інженерів залізничного транспорту на факультет АТС за фахом "мікропроцесорні інформаційно-керуючі системи", а також на економічний факультет вечірнього відділення. Економіку я пізнавав недовго: став вчитися на заочному відділенні за спеціальністю "управління процесами перевезень". Часом були накладки з сесіями, навіть захист диплома й іспити збіглися на двох факультетах, але граніт науки все-таки мені підкорився, й інститут я закінчив у 1996 році.
Отримав розподіл в Одесу, де працював на станції "Одеса-Сортувальна" з 1996 по 2001 рік спочатку сигналістом, потім черговим парку, черговим по станції, заступником начальника станції, головним інженером станції. З 2001 по 2003 рік я зробив непогану кар'єру на Одеській залізниці: працював в управлінні заступником відділу перевезень, потім головним інженером дирекції, а потім мене призначили начальником Одеського вокзалу. З 2003 по 2004 рік працював в декількох компаніях, які пов'язані із залізницею. І у 2004-му мені запропонували приєднатися до колективу "ТІС".

- Розкажіть, як починалася служба руху? Хто стояв біля її джерела?

Служба руху створювалася паралельно з іншими службами - з приходом в "ТІС" Анатолія Івановича Верлана у 2004 році. У службі руху на той момент було 17 осіб: 10 укладачів поїздів, 2 упорядники на зміні, 4 чергових і 1 диспетчер. Такою ж була служба шляху та локомотивна служба. Начальник станції Анатолій Васильович Павленко займався всіма службами - рухом, локомотивами, вагонами. Заступник начальника станції Валерій Чабан курував шляховиків, у нього в підпорядкуванні був 1 бригадир і 16 монтерів колії. Служба вантажної та комерційної роботи теж була невеликою і складалася з начальника Лариси Антонівни Трифонової й 11 приймальників. Все було артільне, але для задач, які ставилися в ті роки, цього вистачало.

Поступово "ТІС" почав розбудовуватися. Анатолій Іванович чітко бачив напрямки, в яких варто розвиватися. Я прийшов в "ТІС" помічником начальника залізничного цеху, тоді ще управління не було, цех був невеликий - 65-70 осіб на всі служби. Але оскільки завдання з розвитку "ТІС" були амбітними, Анатолій Іванович почав вибудовувати нову структуру: додалися начальники служб, за потреби добиралися люди, всі служби будувалися паралельно.
Я прийшов в "ТІС" 25 серпня, а 5 листопада до нашої команди приєднався начальник служби колії Віктор Миколайович Литвиненко. Як будувалася служба руху: купувався теплотяг, на нього треба 4 людини в зміну, плюс 1 на заміщення (це машиністи) і ще 5 укладачів. По мірі розвитку станції стало складно нею керувати, тому замовили новий пульт - систему СЦБ з усіма необхідними пристроями. З'явилося друге місце чергового по станції - раніше в зміні працював один черговий - стало два чергових в зміні - це вже 9 осіб. За двома черговими посадили диспетчера, тобто створили апарат маневрових диспетчерів, які взяли на себе управління залізничним цехом в оперативному режимі. Маневровий диспетчер був спочатку змінним начальником залізничного цеху, тобто в нічний час у нього були такі ж повноваження з оперативних питань, як в Анатолія Івановича вдень - розв’язував всі питання з експлуатації, які виникали по залізничному цеху з 20:00 до 08:00.
"ТІС" продовжував розбудовуватися, наш залізничний цех ще більше виріс і став залізничним управлінням. Приміщення, де розміщувалися чергові, і пульт вже перестали задовольняти потреби підприємства. Ми довго думали, куди посадити людей, щоб можна було керувати ефективно. Прибрали паркування та побудували двоповерховий будинок, де і зараз сидять чергові, зробили велику диспетчерську. Зараз у нас за пультом 3 чергових. На станціях мережі доріг України та СНД застосовується стандартна як по організації руху, так і з технічної реалізації схема: 2 чергових, 1 в парній горловині, 1 в непарній горловині, за ними диспетчер. На нашій станції є 3 робочих місця для чергових.
Анатолій Іванович Верлан і Володимир Миколайович Бреєв, колишній керівник служби СЦБ, вирішили складне технічне завдання з розміщення 3-х чергових на одному пульті. Після будівництва парку "Причальний", з початком будівництва парку "Східний", з'явилась необхідність введення ще одного керівника рівнем - станційного диспетчера, тобто координатора роботи маневрових диспетчерів станції "Хімічна", парку "Причальний", а в майбутньому і маневрових диспетчерів станції "Східна". Він узгоджує рух електротягів залізниці з нашим потягоутворенням і розподіляє ресурси (вагони, локомотиви), планує роботу диспетчерів всіх терміналів.

- Коли був пік розвитку "ТІС"?

Усе розвивалося і росло поступально до 2013 року, потім рік був дуже спокійний, потім знову рвонуло будівництво. У 2017-2018 роках був побудований парк "Причальний", почали будувати станцію "Східну", реконструювали приймально-відправний парк, у 2015-му побудували новий пост електричної централізації (ЕЦ), про який вже згадувалося, побудований і введений в експлуатацію пост ЕЦ в парку "Причальний" у 2018 році. Чекаємо на продовження будівництва парку "Східний".

І зараз у нас все досить динамічно. Досягнутий такий темп роботи та експлуатаційні показники, яких і близько немає на припортових станціях країни: середньодобова обробка 1100 вагонів стала нормою, для порівняння: Одеський порт - 600-650 вагонів на добу, "Берегова" - 550-600, Чорноморськ - 600-700. Такий найважливіший показник інтенсивності і якості експлуатаційної роботи, як коефіцієнт використання маневрових локомотивів, у нас у 2,6 раза вище, ніж на самих навантажених станціях "Укрзалізниці", і у 2,7 раза вище, ніж на промислових залізничних станціях.

- Які рекорди поставлені останнім часом?

За розрахунками наукових організацій, ми можемо пропускати 18 пар поїздів на добу, але був рекорд - 19 пар на добу в середньому по місяцю, доходило і до 29. Минулий місяць ми закрили з результатом 18,1 пар на добу. Рекорд обробки вагонів за весь час роботи становить 1505 вагонів - це було в березні 2017 року.

- У чому унікальність нашої станції, нашого залізничного управління?

Крім того, що тільки у нас є 3 чергових на одному пульті, унікальність ще й у тому, що у нас дуже високий темп обробки вагонів. А досягли цього завдяки використанню нових технологій обробки вагонів. Анатолій Іванович збирав начальників служб, щоб обговорити кожну інструкцію, дії кожного працівника в кожному процесі та детально розробити експлуатаційну базу. Наш унікальний програмний продукт - АРМ "Двіженець" - придумав, розробив, запатентував і впровадив Анатолій Іванович Верлан, а реалізували наші програмісти. Ця програма є інформаційною базою для експлуатаційної роботи з вагонами для всіх терміналів. Це вже друга версія, бо з першої ми виросли. Всі термінали мають до неї доступ для роботи зі своїми вагонами.
Таким чином, була закладена основа, на якій все тепер відмінно тримається, ми просто щось доповнюємо, допрацьовуємо, покращуємо відповідно до нових вимог і завданнями.

- Розкажіть про службу руху в сучасному вигляді.

На даний момент служба руху складається з оперативного персоналу - це 87 укладачів, 23 чергових та 13 диспетчерів маневрових і 6 станційних диспетчерів. Крім того, є технічний відділ і відділ логістики. Відділ логістики був створений Анатолієм Івановичем у 2007 році, до цього працювали так: вантажі на себе самостійно підтверджували фахівці логістики за напрямами (терміналів в теперішньому вигляді тоді ще не було, був єдиний "ТІС") - один із зерна, інший з хімічних добрив, третій з вугільно-рудних вантажів, причому без узгодження один з одним і без урахування залізничних можливостей. Через неузгодженість дій між терміналами вантажі іноді не вміщалися ані на складі, ані на коліях станції. Місткість станції була обмежена 300-340 вагонами, зараз вона становить 1500 вагонів, а 350 вагонів вміщує тільки вугільний парк. Тому був необхідний єдиний відділ логістики, куди б надходили заявки від усіх терміналів, щоб фахівці відділу відстежували реальні можливості як з вивантаження, так і з пропускної та переробної спроможності, консолідували інформацію та видавали "Укрзалізниці" у вигляді заявок і графіків на підведення вантажів.

За матеріалами "Наш ТІС" №7, липень 2019.

Фото коптер Віктор Брик.

Схожі новини:

Всі публікації