Земельна реформа: що в фіналі та в чому профіт

  З 2001 року в Україні був мораторій на продаж землі, який не міг подолати жоден з президентів. І ось, у 2020 р., за добу до Дня сміху, і раніше наміченого майже на три тижні, в ніч з 30 на 31 березня Верховна Рада у другому читанні прийняла закон, який відкрив в Україні ринок сільськогосподарської землі. "За" - 259 голосів. Правда, не всі відбудеться відразу. Придбання землі фізособами буде можливо з 1 липня 2021 року. Для юросіб ринок землі стане доступним з 2024 року. Тобто, противники земельного розпродажу, а таких чимало, ще не всі шанси вважають втраченими.

Політики називають нічне голосування епохальним, експерти не такі оптимістичні. Так чи інакше, ринок землі в Україні буде діяти зі значними обмеженнями. По-перше, з моменту першого слухання, за два з половиною місяці, закон зазнав кардинальних змін. Представники пропрезидентської монобільшості з фракції "Слуга Народу" і сам Володимир Зеленський хотіли задовольнити інтереси всіх: починаючи від фермерів і Міжнародного валютного фонду (МВФ), закінчуючи політичними опонентами, оскільки в самої фракції голосів на підтримку закону не вистачало.

Якщо раніше передбачалося, що новий латіфундієць вже з наступного року може набути наділ площею не більше ніж 10 тис. га, за новими нормами йому відкриваються горизонти тільки до 100 га. І лише з 2024 р. можна буде докупити угідь в попередніх обсягах. І все це багатство до наступного високосного року буде доступно лише фізособам. Юросіб запустять на ігрове земельне поле тільки з 2024 р.

Ще одне застереження - про переважне право. Воно в орендарів, які обробляють землю нині й мають право користування не пізніше ніж з 2010 року. Ці аграрії можуть викупити землю з розстрочкою до 10 років за ціною нормативної грошової оцінки таких ділянок і без проведення земельних торгів. Право власності покупець отримує після першого платежу. Ця норма буде діяти до 1 січня 2030 року.

Правда, багато хто з орендарів вже в боргах і кредитах, отриманих під покупку техніки, будівництво підсобних потужностей, технологічні лінії. Аграрії побоюються, що просто фізично не зможуть претендувати на ще будь-які кредити або ж, з урахуванням, наприклад, що склалися в цьому сезоні кліматичних і коронавірусних перешкод, не зможуть їх погасити. І не можна забувати, що багато хто став орендарем після 2010 р.

Заборонено продавати землю, що перебуває у державній власності. Не можуть стати землевласниками іноземці. Правда, депутати вважають, що це питання має бути вирішено остаточно за допомогою референдуму. Однак в аналітиків сильні сумніви, що більшість електорату готові вдумливо вивчити земельну дилему, щоб усвідомлено віддавати свій голос "за" або "проти". Є й інша думка: за умови неодноразових прецедентів отримання українського громадянства віртуозними шляхами, вітчизняна демографія може раптово змінитися, коли на кону виявляться шанси отримання 10 тис. га місцевих чорноземів. Але, незалежно від референдуму, іноземцям не можна купувати ділянки в 50-кілометровій зоні від державного кордону України. Не зможуть купувати українську землю компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора. Сьогодні такий статус в Україні має тільки РФ. Також не можна продати або купити ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, їх можна тільки передати у спадок.

Окремо прописали депутати заборону купівлі землі банкам. Ці установи можуть стати землевласниками тільки в межах стягнення застави, та й то, лише на два роки, за які їм належить виставити свою власність на торги та продати.

Будь-яка юрособа, що володіє "нечистої", з точки зору закону, біографією - від санкцій до офшорів - також не може стати претендентом на українські землі. Тобто, крім фізосіб, право покупки через неповних три роки отримають юрособи "з чистою совістю", створені та зареєстровані в Україні без іноземних учасників, а також територіальні громади та держава. Якщо раптом власником ділянки стане особа, якій згідно із законом це заборонено, новий власник зобов'язаний продати ділянку протягом року. В іншому випадку земля буде конфіскована. Та ж доля спіткає і надлишок, набутий понад встановлених норм.

Як прогнозують аналітики, старт земельних продажів приніс би державі близько 1,6% щорічного приросту ВВП. Всього в межах держави ще зовсім недавно було зареєстровано близько 40 млн га землі, з яких земель сільгосппризначення - близько 33 млн га. Нормативна грошова оцінка вітчизняної землі сьогодні коливається в розмірі 400 дол./га (для порівняння: в Польщі - близько 1100 дол./га). Відкриття земельних торгів, прогнозують прихильники нового закону, могло б істотно підняти її вартість.

Західні експерти у 2018 р. підрахували: власники паїв щорічно недоотримують близько 3 млрд дол. орендних платежів. А від заниженої ціни на оренду держземель бюджет країни втрачає в рік близько 60 млн дол. І ці цифри стосувалися тільки зареєстрованих в Земельному кадастрі державних земель, а таких, за станом на початок 2018 р. значилося 25%.

Станом на 28 квітня цього року, інформує Держгеокадастр, в нього внесено відомості про 21,5 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (протягом попереднього тижня - 15,8 тис. новосформованих земельних ділянок загальною площею 13,5 тис. га). Зокрема, 14,4 млн земельних ділянок сільгосппризначення загальною площею 31,3 млн га.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру по адміністративно-територіальним одиницям триває. На кінець квітня із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 6994 адміністративно-територіальних одиницях (протягом попереднього тижня - 46) і нормативну грошову оцінку 3290 населених пунктів (проти 44-х тижнів раніше).

За минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 18,9 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок, з їх числа зареєстровано 16,6 тис. земельних ділянок, серед яких 16,2 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн (зареєстровано 14,0 тис. земельних ділянок).

Головними управліннями Держгеокадастра за період з 20 по 28 квітня за допомогою ЦНАП видано 6,0 тис. виписок, зокрема 4,8 тис. виписок, замовлених на офіційному сайті відомства.

Тобто навіть виходячи з цієї експоненти, заснованої на трьох точках - 2018 р., тиждень квітня з 13-го по 20-е, тиждень з 20-го по 28-е, - можна зробити висновок, що зняття мораторію на землю підштовхнуло до реєстрації та легалізації земельних ресурсів країни. І це безсумнівний позитив. Та й МВФ начебто залишився задоволений і, відповідно, щедрий до вітчизняних фінансових потреб. Що теж плюс. А ось про мінуси - в нашій наступній публікації.

  З використанням матеріалів ВРУ, Держгеокадастра, сайту Deutsche Welle, відкритих джерел мережі Інтернет.