» » Машиніст крана - цілком жіноча професія, вважають співробітниці компанії ТІС

Машиніст крана - цілком жіноча професія, вважають співробітниці компанії ТІС

Машиніст крана - цілком жіноча професія, вважають співробітниці компанії ТІС

  Світлана Ткаченко їздить на роботу з Одеси, а Світлана Корнійчук, Валентина Прокопенко та Ірина Рибак приїхали в Южне з промислового містечка Побузьке Кіровоградської області. Проте долі їх у чомусь схожі. Всі вони пройшли непростий життєвий шлях і зараз працюють в службі експлуатації контейнерного термінала ТІС: управляють мостовими кранами вантажністю до 20 тонн на завантаженні арматури й дуже люблять свою роботу.

  Світлана Ткаченко - машиністка крану

  Шістнадцятирічна Світлана приїхала в Одесу в 1986 році й вступила до Одеського нафтогазового технікуму. Закінчивши його, прийшла на завод ім. Виженко, де набирали кранівників, і отримала цю професію. І ось у неї вже 27 років безперервного стажу. Чоловік працював там же на навантажувачі. Потім подружжя поїхали в Польщу підзаробити. Повернувшись з-за кордону, Світлана від подруги дізналася про ТІС і приїхала в Южне.

Світлана Ткаченко, машиністка крана.

У березні вже два роки, як я влаштувалася на ТІС. Тут все подобається! Спочатку було непросто адаптуватися: після порівняно невеликого простору заводського цеху переді мною лежала величезна територія. Думала, буду працювати тільки на крані, але ще отримала суміжну професію сигнальника. Тепер виконую цю роботу, - Світлана Ткаченко, машиністка крана.

  За словами співрозмовниці, обов'язкова умова в професії - не боятися висоти. Кабіна знаходиться в 12 м від підлоги. І яким би досвідченим кранівником ти не був, необхідно дотримуватися норм техніки безпеки та ретельно стежити за станом обладнання, адже праця машиніста крана належить до категорії робіт підвищеної небезпеки. Після стількох років у професії Світлана не відчуває складнощів. А тяга сідати в кабіну крана тільки посилилася: "Змушувати себе йти на роботу точно не треба. Кожен раз - із задоволенням!". Мешкаючи в Одесі, Світлана любила бувати біля моря. Тому вони з чоловіком придбали дачу в Березівському районі. Там є будиночок і сад. А повітря просто чудове. Подружжя весь вільний час проводять там, із задоволенням облаштовують дачу і відпочивають від міської метушні.

Світлана Корнійчук - машиністка крану

  До роботи на крані Світлана вже мала дві спеціальності - перукаря та хіміка-лаборанта мікробіолога. Але вирішила отримати серйознішу професію на великому підприємстві - Побужському феронікелевому заводі. Там як раз йшов набір на курси машиністів крана.

Світлана Корнійчук, машиністка крана.

До навчання думала, що це не жіноча професія, адже управляти такими великими машинами під силу тільки чоловікам. Але з кожним придбаною навичкою мій інтерес до професії й впевненість у собі росли. Мені дуже сподобалася нова робота. Я навчилася керувати козловими та мостовими кранами. Кожен працює по-своєму, до кожного треба пристосуватися, щоб рухи крана були точними, - Світлана Корнійчук, машиністка крана.

  Кранівник, зазначає Світлана, повинен володіти максимальною уважністю і впевненістю у своїх діях:

  Ми працюємо з людьми, тому потрібне око та око. Важливо не тільки слідувати командам сигнальника, але і самому контролювати ситуацію внизу: стежити, хто де знаходиться, як стропальники закріпили арматуру. Ми повинні працювати, як злагоджена команда. На ТІС Світлана прийшла за порадою подруги. Її дуже тепло прийняли в колективі.
Колектив у нас дружний, усі - і працівники, і керівники - чудові люди. Коли стає судно, ми викладаємося по максимуму - виконуємо і перевиконуємо норму. У компанії більше прибутку - у нас росте зарплата, - Світлана Корнійчук, машиністка крана.

  Сім місяців тому, після закінчення технікуму, в 4 зміну влаштувався на роботу стропальником син Світлани. Він дуже задоволений. Чоловік Світлани працює в порту. Вона з гордістю розповідає про нього: "Токар він відмінний, руки золоті". Звичайно ж, вдома багато говорять про роботу. Але вистачає натхнення і захоплення. Першу професію перукаря Світлана не забуває - стриже друзів і рідних. А ще вона любить в'язати. В'яже все - від шапок і шарфів до речей побільше. Для себе, для родини. А для душевної рівноваги вона малює натюрморти.

Валентина Прокопенко - машиністка крану

  Валентина отримала медичну освіту. Але в маленькому містечку роботу за фахом знайти було важко, і вона стала співробітницею служби охорони феронікелевого комбінату. Там закінчила курси кранівників, однак влаштуватися за фахом вдалося не відразу. Коли на заводі запустили нову лінію, Валентина почала працювати на навантаженні металу на мостовому магнітногрейферному крані. Так минуло дев'ять років. Криза 2008 року позначився на долі заводчан. Подруга, яка першою влаштувалася на ТІС, покликала і Валентину.

Валентина Прокопенко, машиністка крана.

Я сумнівалася: адже вже не юна дівчина і сім'я є. Але ризикнула і не прогадала: мені дуже подобається тут працювати. Переміщуєш своїми руками сотні тонн вантажів. Деякі чоловіки говорять, що ця професія не для жінок. Однак я не згодна: саме жіночі якості - увага до деталей, відповідальність, здатність тримати ситуацію під постійним контролем - допомагають виконувати цю роботу добре. У нашій бригаді стропальники - справжні професіонали, - Валентина Прокопенко, машиністка крана.

  В 3-й бригаді працює 50 осіб, і Валентина Михайлівна в ній єдина жінка. Колеги-чоловіки ставляться до неї з повагою. Чоловік Валентини, монтажник висотних робіт, залишився на Побужському заводі - допрацьовує "гарячий" стаж. Подружжя сумують один без одного як молодята. Валентина сподівається, що чоловік теж незабаром стане ТІСовцем, і вони не будуть витрачати на дорогу 4-5 годин, щоб провести вихідний разом. Син пішов по стопах мами - працює кранівником в Побужжі, а невістка закінчила медичний коледж. Медичним знанням Валентини теж є застосування. Хто з колег відчуває нездужання - відразу до неї за порадою. У вільний час Валентина в'яже, шиє, вишиває бісером і робить корисні речі з паперових трубочок - кошики, підставки.

Ірина Рибак - машиністка крану

  Два роки тому машиніст крана з 16-річним досвідом Ірина Рибак разом з чоловіком і сином приїхала працювати в ТІС. Чоловік влаштувався водієм навантажувача, син - електромеханіком. Рішення змінити все було для сім'ї непростим. Але тепер Ірина впевнена: воно було правильним. А теплий прийом керівництва підрозділу і всього колективу полегшила адаптацію на новому місці.

Ірина Рибак, машиністка крана.

Спочатку було складно: інше місто, велике підприємство, де нічого не знаєш, нові люди. Але все склалося вдало. У мене хороші керівники, наша 4 бригада - відмінна команда. Бригадири, диспетчери, розподільники робіт, або як їх тут називають магазинери, про все мені розповіли, навчили всіх особливостей роботи. За що я всім дуже вдячна, - Ірина Рибак, машиністка крана.

  Ірина раніше працювала на Побужському ферронікелевому - керувала краном вантажністю до 50 тонн. Професію отримала тут же, на заводі. На початку навчання невеликий страх висоти у дівчини був, але Ірині так хотілося скоріше приступити до самостійної роботи, що подолала його з легкістю.

Вибрала цю професію, бо люблю працювати з технікою і бути відповідальною за результати своєї праці. Для нас дуже важливо виконати завдання в заплановані терміни, інакше це може загальмувати весь процес. Кожен член бригади повинен розуміти: від його особистої продуктивності залежить загальний результат і дохід компанії, а отже, і розмір нашої премії. Тобто ми самі впливаємо на свій дохід, - Ірина Рибак, машиністка крана.

  А ще Ірина чудова господиня. Попри щільний графік, вона не тільки успішно управляється з домашніми справами і дбає про своїх чоловіків, але і встигає в'язати, а також пекти пироги й торти.

  За матеріалами газети "Наш ТІС", №25 від лютого 2020 року.

Друк
Схожі новини:
Частина Лиманського району 30 листопада залишиться без води14:27
28 лис
У Визирській громаді вшанували жертв голодоморів XX століття (фото)14:21
28 лис
ТІС-Руда: очищення вантажів з повагою до клієнтів13:30
28 лис
Від 300 до 5 000 грн: школярів Визирської громади заохочують премією за гарне навчання (фото)12:00
28 лис
Олег Номеровський: професія захищати Батьківщину10:30
28 лис
Сергія Гриневецького призначено головою Одеської облдержадміністрації19:07
27 лис
Жителів Першотравневого старостинського округу просять оновити документи на майно16:30
27 лис
Трояндівська школа долучилася до Всеукраїнскої акції протидії насильству15:00
27 лис
Бути громаді юридичною особою чи ні?13:50
27 лис
Новообрані депутати Визирської громади приступили до своїх обов’язків (фото)12:00
27 лис
У Визирській ОТГ розширятимуть мережу відеоспостереження (фото)10:30
27 лис
Восени для здоров’я головне — уникати переохолодження організму09:00
27 лис
Визирська ОТГ: «Команда розвитку» сприяє роботі щодо освітлення вулиць в громаді (фото)16:29
26 лис
Працівники ТІС тепер можуть перевірити свої заробітки в електронному кабінеті банку «Восток» (відео)16:00
26 лис
Розпорядником бюджетних коштів Визирської ОТГ віднині буде окремий орган (відео)15:48
26 лис
Лиманська райрада передає повноваження з управління майном громадам (відео)15:27
26 лис
Олеся Заїка: поки в інших громадах ЦНАПи тільки формуватимуть, у Визирській ОТГ вже надаються певні процедури (фото)15:00
26 лис
Транспортний вузол ТІС прийняв новий сервіс13:30
26 лис
У «Карамельки» в Крижанівці закінчуються роботи з доброустрою території (фото)12:00
26 лис
Визирська ОТГ — переможець обласного конкурсу з найкращого доброустрою (фото)10:30
26 лис
В Петрівському аграрному коледжі відзначили День гідності та свободи (фото)09:00
26 лис
У Першотравневому ЦНАПі з’явився платіжний термінал17:00
25 лис
СБУ: завдяки співпраці з ТІСом, у 2020 році затримані великі партії наркотиків з Латинської Америки15:22
25 лис
У населених пунктах Визирської ОТГ призначені старости15:09
25 лис
Виплати на поховання та роди, літнім людям та обездоленим дітям розповсюджені на поширену Визирську ОТГ (відео)14:30
25 лис
TOP