Садиба Шаповаленків у Широкому може стати архітектурною перлиною Визирської громади (фото)

  Село Широке, яке входить до складу Калинівської сільради, що на Лиманщині, розташоване на узбережжі однієї з найчистіших водойм України, а саме Тилігульского лиману. Населений пункт має стародавні коріння з насиченою подіями історією. На цій місцевості перші поселення з’явилися дуже давно. А на початку другої половини ХIХ-го сторіччя між селом та лиманом пани Шаповаленки звели свій гарний маєток — будинок у стилі українського бароко, а поряд з ним церкву та господарські споруди. Подружжя Шаповаленків господарювало тут до початку ХХ-го сторіччя, яке було, як відомо з історії, дуже нелегким через війну та революції. Однак, садиба панів Шаповаленків з часом була зруйнована. Але є люди, які хочуть відродити споруду.

  Місцевий житель Микола Васильович Антонюк з 2006-го року фанатично захоплюється ідеєю реставрації маєтку й не лише мріє, а й досить активно діє у даному напрямку. Він не тільки головний ініціатор, а й розробник проєкту відродження садиби. Крім того, Микола Антонюк намагався розшукати по архівах інформацію про родину Шаповаленків, коріння якої тягнеться з Житомирської та Вінницької областей. На землях нинішнього села Широке вони успішно займалися сільським господарством, а також благодійництвом. Дружина Івана Шаповаленко, Олена Данилівна померла у 1905, її чоловік — у 1912-му році. Їх поховали у сімейному склепі на території села, який досі зберігся на місцевому цвинтарі. Сина панів Шаповаленків останній раз бачили тут у 1920-х роках, потім, як кажуть люди, він поїхав за кордон. Нащадки більш не з’являлися, тому зараз Микола Антонюк розробив план відновлення садиби, вивчаючи інформацію про те, як виглядала ця будівля.

  Краєзнавець також вивчав розташування приміщень у садибі по малюнках шкільних класних кімнат, які були у цій будівлі вже за радянських часів, коли тут розташувалася школа. За фахом він є інженером-конструктором з майже 40-річним стажем роботи. В нього є власний проєкт з відновлення садиби Шаповаленків, який він залюбки демонструє. Там вказана вся необхідна пояснювальна інформація: плани будівлі, розрахунки, креслення, тощо. Є у Миколи Антонюка й однодумці — його односельці, колишні колеги та друзі.

  Вболівають за справу Миколи Антонюка його рідні та близькі.

  За допомогою у відновленні садиби Микола Антонюк звертався до представників влади, спочатку у сільраду, до якої належить село Широке, потім до районної Лиманської адміністрації, аби ті посприяли відбудові садиби. Як варіант, пропонував зробити тут або туристичний, або реабілітаційний центр для воїнів АТО. Ініціатор проєкту дуже хоче, щоб його почули меценати та підприємці. Якщо цей об’єкт буде відроджено, це стане поштовхом для розвитку інфраструктури, а також надасть нові робочі місця мешканцям села. Микола Антонюк й надалі зберігає віру у те, що його справа не залишиться марною, й продовжує свою дослідницьку діяльність, пов’язану з родиною колишніх власників широкинської садиби.

Автор: Сергій Бяков.