Інтерес до історії в Олександра Яремчука виник після того, як він почав читати книги про Другу світову війну, які приносив додому старший брат. Поступово почав звертати увагу на опис техніки та озброєння, а потім цілеспрямовано вивчати тактико-технічні характеристики, а також хід тих чи інших битв. Попри такий інтерес, в клуб військової реконструкції потрапив випадково.
Реконструкцією він займається вісім років. Зараз є головою і засновником клубу військово-історичної реконструкції «Арсенал», члени якого беруть участь у багатьох заходах, присвячених до певних історичних дат і битв.
Найскладніше — це знайти потрібний реквізит. Його шукають на спеціальних ринках і в інтернеті, а також виготовляють самі.
З озброєнням і раритетною технікою питання вирішили з користю для себе і людей: домовилися з музеєм партизанської слави — там відкривається додаткова секція, і клуб допомагає наповнювати її експонатами. Тепер відвідувачі музею зможуть ознайомитися з деякими екземплярами як німецької, так і радянської військової техніки, зброї, екіпіровки, помацати, посидіти, сфотографуватися.
Клуб не є комерційною організацією: він не ставить перед собою мету отримувати прибуток, а проводить заходи своїми силами, іноді залучаючи спонсорів.
За словами Олександра, на проведення будь-якого масового заходу потрібен дозвіл влади й правоохоронних органів.
Незважаючи на дотримання запобіжних заходів, казуси все-таки трапляються. Олександр згадує один випадок.
Реконструкторів часто запрошують зніматися в кіно. Це, за словами Олександра, цікаво, приносить дохід (а реконструкція — це хобі, а не спосіб заробити), але проблематично. Участь в кінопроєктах передбачає, що треба на пару тижнів кинути сім’ю і роботу і виїхати в інше місто на зйомки. Не кожен може собі це дозволити. Втім, сміється Олександр, подібне захоплення йде тільки на користь сімейним відносинам.
За матеріалами газети «Наш Тis», № 8, серпень 2020 р.