Залізниця — кровоносна система ТІС

Ольга Попович, станційна диспетчерка

В з/д управлінні я працюю з 1992 року, ще до створення ТІСа. Дитиною мені подобалося стояти на станції та дивитися, як повз проходять потяги. Я думала, що, коли виросту, буду неодмінно причетна до залізниці. Після школи вступила до Київської академії транспортних технологій, а, закінчивши навчання, за розподілом потрапила на станцію Хімічна. Три роки я пропрацювала прийомоздавальницею вантажу та багажу, а потім стала черговою по станції. Ще через сім років стала маневровою диспетчеркою. Зараз я головна змінна диспетчерка, в мої обов’язки входить планування, організація, оперативне управління, контроль оперативного процесу ст. Хімічна та забезпечення безпеки руху поїздів. Я зобов’язана знати підходи вантажів, планувати підходи, щоб все було рівномірно, щоб не було простоїв, і все вчасно підходило на причали. Я бачила, як будувався і розвивався наш вузол, і як зараз це все працює. Це наше життя, наша робота, наше все!

Андрій Власенко, заступник начальника локомотивно-вагонної служби

У технікум я йшов свідомо на машиніста теплотяга. Зараз відповідаю за локомотивні бригади та машиністів. З ранку я роблю обхід, дізнаюся, скільки вагонів взяли та відправили, чи є проблеми з теплотягів. Головна зона відповідальності — щоб машиніст теплотяга робив все в рамках правил експлуатації, щоб воду і масло не перегрівав, дуже багато нюансів. Зараз поставили електронний швидкомір, і його роботу треба контролювати в комп’ютері. Також є планові перевірки ТО, щось дрібне машиніст по ходу усуває. Ми завжди дивимося, як людина працює, навіть коли приходить новий машиніст, ми уточнюємо по своїх каналах, де і як працював, чому переходить до нас. А взагалі, всі питання вирішуються колегіально: підійшов, поговорили, обговорили — і робимо.

Сергій Стецюра, начальник служби ЕМСС СЦБ і зв’язку

Я прийшов на Одеську залізницю в 1998 році за розподілом з Харківської державної академії дорожнього транспорту. Там я пройшов шлях від механіка до начальника підрозділу. Я довго не міг зважитися перейти на ТІС, все-таки 18 років на одному підприємстві. Але мене хлопці переконали, що тут варто працювати, і у 2016 році я став на ТІСі електромеханіком з обслуговування пристроїв СЦБ. Через два роки став старшим електромеханіком, а потім начальник служби пішов на пенсію і порекомендував мене на свою посаду, так я став начальником ЕМСС СЦБ і зв’язку. Працівники нашої служби забезпечують безвідмовну роботу світлофорів і стрілок за маршрутом прямування поїздів. Ситуації бувають різні, колектив не маленький, у кожного своя думка з різних питань, доводиться бути гнучким і знаходити консенсус. Я намагаюся почути думку кожного співробітника, але якщо я впевнений у своїй думці, то буду його відстоювати.

Олексій Ранюк, заступник начальника локомотивного депо по технічній частині

У мене практично все життя пройшло на залізниці, прийшов я в цю сферу після школи. У 1999 році закінчив Одеський технікум з/д транспорту за спеціальністю «технік-електромеханік з ремонту та обслуговування рухомого складу». Тоді багато підприємств закривалися, а залізниця продовжувала працювати. Я прийшов на Одеську залізницю машиністом електротяга, потім працював локомотивним диспетчером в управлінні близько восьми років. Професія мені давалася легко, тому що дуже подобалася. У залізничне управління ТІС я влаштувався не так давно, в листопаді 2018 року, прийшов з Одеського припортового заводу, який переживає не найкращі часи. На ТІСі кар'єру почав з машиніста теплотяга, через рік мені запропонували посаду помічника начальника локомотивної служби, а цього літа — позицію заступника начальника депо по технічній частині, і я погодився. Мені робота відразу сподобалася, тут немає для мене нічого складного, тому що у мене вже був серйозний досвід роботи з персоналом. Кажуть, що розібратися з технікою легше, ніж з людьми, але я цього не відчуваю. Мені є, з чим порівнювати, запевняю, на ТІСі один з найкращих колективів, співробітники дисципліновані, дуже розвинена взаємодопомога.

Іван Феленюк, начальник служби контактної мережі

Я не вибирав залізницю. Моя освіта — електропостачання промислових підприємств, і так склалося, що я став залізничником. На ТІСі працюю з 2011 року, до цього наша служба працювала на підприємстві по підряду — виконувала будівельні роботи по реконструкції контактної мережі. Так я перейшов працювати на ТІСі. Служба займається обслуговуванням контактної мережі. Зміст її — це поточний ремонт, огляд, вимір і регулювання контактної мережі під час технічного обслуговування і багато іншого. Працювати в нашій службі без спеціальної освіти не можна. Колеги проходять професійний відбір, також є певні вимоги по здоров’ю, адже працюємо в умовах підвищеної небезпеки — тут і висока напруга, і робота на висоті, і інші параметри. Колектив у нас дуже згуртований.

Віктор Литвиненко, начальник служби колії

День залізничника, як і будь-який професійне свято, — це як день народження, тому що люди зв’язали з дорогою все своє життя. Хочеться привітати наших колег і залізничне управління ТІС, зокрема. Багато хто прийшов сюди з «Укрзалізниці», багато за 26 років роботи ТІС виросли разом з компанією. Багато за цей час зроблено, і ми пишаємося тим, що в цьому є і наш внесок. Весь вантажопотік в порти, на підприємства, в інші країни йде по залізниці — вона як кровоносна система. І відчуваєш себе частиною цього організму. Я працюю на залізниці з 1977 року. На ТІСі мені вдалося втілити всі професійні бажання, застосувати свої здібності та набутий досвід. Коли ТІС прийшов на цю територію, то довжина шляхів становила 13 км, зараз в експлуатації підприємства понад 80 км шляхів, в планах будівництво нових. І все це без залучення підрядних організацій, виключно своїми силами. Головна цінність — це люди, без людей ніде нічого не буває.