Олександр Кучеренко — перший хлібороб-одноосібник з Дмитрівки

  Працю хліборобів неможливо переоцінити, вони заслуговують найвищої похвали та поваги. Серед них і одноосібники, які є історичним продовженням справді українських родинних селянських господарств. Ці люди, нарівні з фермерами, важко працюючи, виробляють немалу кількість сільськогосподарської продукції. Вони живуть відчуттям відданості своєму ремеслу, спорідненості з матінкою-годувальницею, наслідуючи своїх батьків, дідів та прадідів.

  Олександр Миколайович Кучеренко був серед перших в Дмитрівці, хто за часів існування тамтешнього колгоспу, подав заяву про вихід із його складу та почав самостійно працювати на виділеній йому ділянці. Ще до служби в армійських лавах і після демобілізації, юнак встиг попрацювати на виробництві, згодом здобув професійно-технічну освіту. Починав трудитися в господарстві водієм, а з часом успішно освоїв роботу усіх сільськогосподарських машин та знарядь і певний час обіймав посаду головного інженера. Тож йти Олександру Миколайовичу, образно кажучи, у самостійне хліборобське плавання було не страшно. Крім того, дуже хотілося відчути себе справжнім господарем на власній землі, яким насправді і є одноосібник.

  Починав працювати на власному земельному наділі, маючи у своєму розпорядженні лише старенький гусеничний трактор Т-74, а потім, не в кращому стані, і колісний трактор марки МТЗ-80, сівалку, борони, культиватори тощо. Сюди можна було б додати і вантажний автомобіль марки «ЗІЛ-130».

  З часом Кучеренкове поле, шляхом родинних паїв, збільшилося до 50 га орної землі. 

  Олександр Миколайович, сповідуючи агрономічні вимоги, не став нещадно експлуатувати землю, а запровадив щорічне використання парів — агрозахід, що перешкоджає виснаженню родючого шару ґрунту. На полі одноосібника, згідно зі складеною сівозміною, висіваються пшениця, ячмінь, кукурудза та баштанні культури. Професійно обґрунтоване ставлення господаря до використання землі дало йому змогу, навіть в нинішньому вкрай посушливому році, отримати з кожного гектара пшеничного поля понад 60 ц зерна, хоч на деяких сусідніх земельних ділянках інших власників практично нічого було збирати.

  А яких врожаїв баштанних культур домагається сільгоспвиробник! Продукція є екологічно чистою, за що її дуже цінують споживачі.

  Усі члени родини Кучеренка час від часу зайняті на виконанні найрізноманітніших сільськогосподарських робіт. І все ж найбільша у господаря опора та надія на сина Віктора — продовжувача хліборобської справи. Після закінчення загальноосвітньої школи, хлопець без вагань пішов вчитися до Петрівського державного аграрного технікуму, який закінчив з відзнакою. Батько впевнений, що із сина вийде справжній сучасний аграрій.

Автор: Іван Рафальський.