Земля на півдні України постраждала від посухи

  Південні регіони України постійно відчувають потребу в достатній кількості вологи для ведення сільського господарства. Однак це проблема не тільки фермерів, а й пайовиків та громад в цілому, бюджет яких економічно залежить від успішного ведення агробізнесу на їхній території.

  2020 рік приніс багато випробувань для людства. Для жителів півдня України, він запам’ятався небувалою посухою, яка тривала всю зиму, весну та завершилася загибеллю до 80% озимих посівів рослинних культур на полях фермерів. Тільки по Визирській сільраді управлінням земельних ресурсів було складено близько 70 актів, які підтверджують загибель врожаю. З 13 тис. гектарів землі, яка знаходиться в обробці, за актами було списано понад 4,5 тис. гектарів.

  Міністерство економіки підготувало механізм допомоги сільгосппідприємствам, але кількість довідок, які необхідно було зібрати постраждалим підприємцям практично «заморозило» цю програму. Фермери по суті залишилися сам на сам з цією бідою. Євген Бабалик, керівник сільськогосподарського підприємства «Нова Вільшанка», фермер у другому поколінні, вважає, що кілька років такої аномальної посухи здатні вбити сільське господарство на півдні України як галузь, якщо вже зараз не вживати кардинальних заходів щодо технології ведення цього бізнесу.

  На думку Євгена Бабалика, залишається відкритим найважливіше питання: де взяти воду? Прісних водойм в окрузі немає, а підземні джерела або сильно мінералізовані, або мізерні і не дають необхідного обсягу води для розв'язання проблем меліорації. За словами Євгена, фермери можуть у себе на полях побудувати системи зрошення, поступово, за допомогою кредитних ресурсів. Але навіть в населених пунктах за великих температур влітку води не вистачає для населення, тому говорити про полив не доводиться.

  Посуха 2020 року засвідчила, що зрошення земель півдня України має стратегічне значення для країни. На сайті Latifundist.com Олег Тарасов, народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики пропонує розв'язати питання ефективного управління меліоративними мережами та рівномірного забезпечення вологою всіх фермерських господарств, які цього потребують, шляхом введення інституту організації водокористувачів. Це буде ланка управління для господарств, які відчувають потребу в зрошенні. Функції отримання меліоративної інфраструктури нижнього рівня будуть передані водокористувачам, які прийматимуть рішення по управлінню насосними станціями, мережами поливу. Мова йде про забір води з Дністра. Сільгосппідприємець Євген Бабалик згоден з тим, що розв'язувати проблему зрошення земель півдня України можна тільки спільними зусиллями.

  Тим часом на центральній площі села Визирка почалося будівництво системи зрошення для зеленої зони. Минуло три роки з моменту реконструкції центральної частини села. Сільрада набула неоціненного досвіду — без будівництва системи крапельного поливу вирощувати декоративні рослини на відкритому ґрунті складно.

  Наприкінці року погода дуже порадувала аграріїв дощовим груднем. Синоптики, дають прогнози, що опади триватимуть і надалі. Однак дощі в цій місцевості зараз більше виняток, ніж правило, тому в цьому питанні вже не так важливо «готувати сани влітку», як запасатися хорошою системою зрошення взимку.

  Нагадаємо, на території села Першотравневе Визирської ОТГ функціонує компанія «Іригатор-Україна», що спеціалізується на установці систем крапельного зрошення.