Лиманський край завжди славився своїми хліборобськими здобутками і людьми, які живуть на цій землі. І все ж природа останнім часом випробовує трудівників полів району на хліборобську зрілість. Урожай, в буквальному розумінні слова, їм доводиться виривати з міцних обіймів негоди. Приміром, нинішній сільськогосподарський рік, за своїми вкрай несприятливими погодними умовами для вирощування зернових, бобових та й технічних культур, побив усі рекорди. Вже на початку минулорічного осіннього засіву на території району встановилася небачена за тривалістю посуха, далі була безсніжна зима. Посуха тривала і у весняно-літній період. В результаті негоди, практично нанівець була зведена важка людська праця. На багатьох полях збирати було практично нічого, на окремих хлібних масивах врожай виявився у два-три рази нижчим, ніж збирався у більш сприятливі роки. Проте хлібороби не опустили руки, адже вони добре розуміють свою благородну місію — творити найбільше земне багатство — його величність Хліб, який щодня має бути у співвітчизників на столі.
З приводу піднятої теми своїми думками ділиться директор ТОВ «Агро Південь-1» та «Агро Південь-2» Олександр Васильович Іванов. Обидва господарства мають у своєму обробітку близько 17 тисяч гектарів орендованої землі. Це більше десятої частини облікованих орних земель Лиманського району.
Олександр Іванов, директор ТОВ «Агро Південь-1» та «Агро Південь-2»
Ми працюємо в умовах Причорноморського степу, коли часто-густо не вистачає такої необхідної вологи для одержання сходів зернових та інших сільськогосподарських культур, а в подальшому і для формування врожаю. І все ж, не дивлячись на будь-які примхи погоди, наші хлібороби знову і знову виходять на поля для чергового засіву в надії на себе і на Божу ласку. Як на мене, найважливішим тепер завданням для трудівників полів має стати впровадження сучасних, апробованих в передових країнах світу, технологій вирощування сільськогосподарських культур, з врахуванням нинішніх кліматичних реалій, близьких до наших. Іншого шляху протистояти негоді я не бачу. Над вирішенням цього непростого питання вже працюють спеціалісти. Ми, звичайно, не чекаємо на швидке впровадження світових диво-технологій, а вже зараз вносимо деякі зміни в технологію вирощування культур, використовуючи перевірені часом вітчизняні агротехнічні заходи. Перш за все, робимо серйозний упор на вирощування посухостійких як озимих, так і ярих зернових культур. Приміром, восени минулого року посіяли новий, більш стійкий до посухи, за висновками вчених-селекціонерів, сорт озимого ячменю (назва якого є поки що комерційною таємницею) і отримали, за нинішніх погодних умов, вдвічі вищий врожай, в порівнянні з тим сортом, який досі вирощували. Посилюємо агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту. Головне тут — застосовувати такі технічні знаряддя, які будуть його менше пересушувати. З цією метою використовуємо і більш удосконалені та давно відомі технологам полів стерньові сівалки. І, як звичайно, для отримання сталих врожаїв усіх культур слід вносити ту кількість поживи, яка потрібна для розвитку та підтримки рослин, особливо в скрутний для них період. Зокрема, на кожний гектар вносимо до 200 кілограмів комплексних мінеральних добрив, без врахування наступних порцій поживи, які будуть внесені протягом вегетаційного періоду культур. Впроваджуємо й інші агротехнічні прийоми для забезпечення сталих врожаїв.
Олександре Васильовичу, бодай коротенько зупиніться на результатах вирощування зернових та технічних культур на полях підприємств.
І все ж, не дивлячись на таке становище, з вас не знімається відповідальність за розрахунки з пайовиками.
Попри нинішні примхи погоди, осінній засів під врожай наступного року вже на порозі. Як плануєте провести цю важливу кампанію?
Автор: Іван Рафальський.