Майбутній добробут та можливості розвитку будь-якої громади залежать не лише від очільників місцевих органів влади. Здебільшого саме звичайні люди роблять власними руками всю необхідну роботу, аби все навколо поступово покращувалось.
Але, як то кажуть: «не хлібом єдиним». Не одними лише матеріальними питаннями обумовлений розвиток кожного окремого села. В основі всього лежить культура, людяність та духовність. Саме на цьому базується майбутній розвиток суспільства й громади в цілому.
Майже у кожному, навіть невеличкому населеному пункті Визирської об'єднаної територіальної громади, є свій храм. Люди приходять до них щонеділі, на великі свята, а також похрестити дитину або обвінчатися. Одним з яскравих прикладів можна привести Свято-Миколаївську церкву у Першотравневому. Тут, окрім храму, вже давно діє недільна школа для юних селян, які залюбки відвідують заклад. Це справжнє місце світла й добра. Вихователі тут з великою любов’ю ставляться до вихованців, вкладаючи душу в кожного з них.
До речі, у Першотравневому є багато вірян. Тут потужна духовна громада, яка збираючись разом відвідує й інші храми Одещини та недільні школи, час від часу влаштовуючи паломницькі подорожі. Так, під час однієї з них, люди молилися всі разом за свою хвору односелицю Вікторію Чернюк. Зараз їй стало легше, згадує парафіянка Свято-Миколаївського храму Людмила, яка працює з дітьми у недільній школі.
Людмила, парафіянка Свято-Миколаївського храму (с. Першотравневе)
Тоді ми випадково опинилися в одному дивовижному районі нашого міста. Побачили дуже гарну архітектурну споруду. Це православний храм св. Тамари Грузинської, поруч з ним знаходиться недільна школа. Коли ми дізнавалися, хто допомагав їм у всьому, нам сказали, що ця людина не знає про те, що у нас також є на території Свято-Миколаївського храму своя недільна школа. Можливо на нас звернуть увагу та у чомусь допоможуть.
Йдеться про мецената, обласного депутата Олега Кутателадзе, який особисто тримає на увазі одразу кілька великих проєктів та постійно слідкує за втіленням їх у життя. Серед них і будівництво та оздоблення храму святої Тамари (в Одесі) та церкви у Новій Вільшанці на території Визирської ОТГ.
Повертаючись до Першотравневого: місцева жителька Марія Андріївна постійно приводить до недільної школи при Свято-Михайлівському храмі свого онука, який має інвалідність. Проте хлопчику тут дуже подобається, він отримує велику увагу вчителів та інших дітей.
Марія, приводить свого онука до недільної школи
У нього затримка мовного розвитку, він має інвалідність. Я всюди вожу його, й у місто, й у Доброслав, й школа наша допомагає. Пізно кинулися, йому 10-й рік. Гадаю, тут йому заняття допоможуть.
Робота з дітьми у недільній школі базується на взаємодії з мистецтвом, звісно ж з духовним підтекстом, продовжує думку вчитель, який навчає дітей працювати з фарбами, художник В’ячеслав.
В’ячеслав, художник
Фарби мають своє звучання, свій тон, на зразок музики, поезії. Це одне ціле, що не можна роз’єднати. Якщо людина займається музикою, живописом, спортом, то створюється повноцінна особистість.
Цікаво, що і вихованці недільної школи з великим задоволенням займаються мистецтвом разом з вчителем. Маленька Валерія ділиться своїм досвідом навчання.
Валерія, навчається у недільній школі
Я ходжу сюди рік, а саме на малювання третій урок. Я малювала гарбуз, потім лимони.
Настоятель Свято-Михайлівського храму, протоієрей Степан вважає пріоритетним приділяти значну увагу саме дітям. А тим, хто цьому сприятиме, був би дуже вдячний.
Протоієрей Степан (Карлов)
Діти — це наше майбутнє, наш розвиток, майбутнє Церкви та суспільства. Ми намагаємось знайти все цікаве та корисне. Ось їздили в Іванове у церкву, їздили до храму св. Тамари. Викладачі намагаються знайти найкращі знання, зробити все, аби діти розвивалися краще. Ми дуже потребуємо допомоги, тому що діти зараз навчаються у складних умовах. Так вони на вулицю виходять, а зараз взимку вони у приміщеннях, але місця не вистачає. Роботу школи можна було б більше розвивати, організовувати дітям якісь поїздки. Зараз ми у складному економічному становищі.
Працівникам недільної школи самотужки впоратися важко, адже зараз вони самі купують для занять фарби, потрібні засоби та навіть прості стільці тут їм теж потрібні, аби всім вистачало місця під час проведення занять.
Автор: Сергій Бяков.