Свято-Миколаївський храм на честь однойменного святого у Першотравневому Визирської ОТГ кожної неділі відкриває двері не лише для церковної служби. Окрім дорослих жителів села, у дім Божий поспішають й зовсім юні першотравневці. Спочатку відвідують храм, ставлять свічки, звертаються до Бога. Далі, ближче до одинадцятої, при церкві починає працювати недільна школа. У невеличкій будівлі розмістилися пристосовані для цих потреб приміщення, аби діти мали змогу займатися в них художнім мистецтвом та рукоділлям. Все починається з короткої, але найголовнішої молитви — «Отче Наш». Допомагають вчителям місцеві парафіяни.
Людмила, парафіянка Свято-Миколаївського храму
Допомагаю, чим можу, несу дітям слово Боже, намагаюся, аби діти після наших зустрічей могли із собою віднести доброту до дому, до школи, туди, де люди мають потребу у їхньому теплі. Сьогодні, хоча добрих людей є багато, проте багато з них замкнені. Таких небайдужих, які допомагають іншим, на сьогодні мало.
За словами Людмили, дітей різного віку приходить чимало, у якусь неділю може біля 50-ти, все залежить, хто як у родині запланував собі вихідні. Але у будь-якому разі основна частина — це постійні відвідувачі. Складаються заняття у недільній школі з молитви. Потім, розповідає мешканка села, діти сідають за стіл з пляшечкою чаю чи кави, почитають дитячу Біблію, знайомляться із Законом Божим, вчать молитви, готуються до православних свят.
Наталія, парафіянка Свято-Миколаївського храму
Вийшло так, що це моя донька привела мене до храму, адже тут ми її хрестили у цій церкві, й вже 11 років ходимо сюди. Дуже раді, що в нас чудовий настоятель. Коли відкрили недільну школу, ми привели дитину сюди, вона стала спокійнішою, кращою.
Вікторія, парафіянка Свято-Миколаївського храму
Приходить священник, вони молитву з дітьми читають перед тим, як щось робити. Вони тут малюють, роблять різноманітні поробки.
Світлана, водить до Недільної школи онуків
Я маю трьох онуків. Привела вже понад рік тому, ходить онучка Софія давно, є онук Володимир, вже підійшов. Школа ця дисциплінує повагу до всіх, починаючи від маленького до великого, чи це людина, чи це тварина. Найперше — це дисципліна.
Висловлюються й самі відвідувачі. Серед них і онук Світлани. Не дивлячись на свій дуже юний вік, до свята святого Миколая він вивчив вірш.
Володимир, відвідує Недільну школу
Коли замерзла річка
Настав біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Валентина Бурлака, займається у Недільній школі при храмі
Тут є й духовна складова, нам розповідають біблійські оповідання, притчі, які дітям допомагають краще зрозуміти, як влаштований духовний світ, як пов’язана людина з Богом. Я сюди вже 10 років, з моменту відкриття ходжу.
Тут викладають люди, які вважають важливими у своєму житті духовні речі. В’ячеслав займається з дітьми образотворчим мистецтвом, робить це від щирого серця, безоплатно, як й інший вчитель, який навчає дітей рукоділля. Кожне слово таких людей пронизане духовним змістом.
В’ячеслав, художник
Духовність походить від нашої душі та духа: дух темряви та дух світла. Тут ми кажемо про образ Божий, так само й в освіті повинен бути образ Божий, то як же ж можна людину навчати без чистоти та порядності? У нас тут маленький острів, де наші діти навчаються любові, якщо є любов, буде все. Забери любов, не буде нічого. Віра, надія, любов — три складові.
Всі необхідні матеріали, фарби, приладдя закуповують самі вчителі та небайдужі до доброї справи люди. Звісно, будь-яка ініціатива, аби ще краще облаштувати місце для занять у недільній школі Свято-Миколаївського храму, не буде зайвою. За це вихованці з вихователями будуть від щирого серця вдячні.
Автор: Сергій Бяков.