Жанна Соболєва, мешканка села Кордон Визирської громади пам’ятає ту війну. Її мама померла в 1943 році в окупованому румунами рідному селі, коли маленькій Жанні було всього п’ять років.

Жанна Соболєва, жителька села Кордон

І я залишилася сиротою, а моїй сестричці було рік і чотири місяці. Батька забрали на фронт. Мене тоді взяла до себе мамина тітка і так я в них залишилася жити. Тому я боюся війни і коли я чую сьогодні по телевізору, що вбивають наших хлопців на сході України, я розумію, що десь залишилися діти сиротами, а це страшно. Мені 83 роки, але немає такого дня, щоб я свою маму не згадувала.

Продовжувала жити у своїх родичів Жанна Соболєва і коли повернувся з війни покалічений після поранення батько.

Жанна Соболєва, жителька села Кордон

Батько повернувся. Він всю війну возив боєприпаси на машині і одного разу розірвався снаряд перед машиною і йому відірвало пальці на руках і кермо вибуховою хвилею кинуло на груди. Але він залишився живий та завжди говорив, що його врятували його доньки, тому що він щосекунди про них думав. А діда мого забрали до Японії на війну, і він повернувся живим і привіз медаль «За перемогу над Японією». Це я добре пам’ятаю.

Такі історії про Другу світову війну ще десять років тому могли розповісти майже на кожному кордонському подвір'ї. Сьогодні живих свідків тих страшних подій, які проходили в середині минулого століття майже не залишилося. Село Кордон, як і більшість сіл Лиманщини, під час Другої світової війни, було окуповано румунськими військами, розповідає Микола Хромець, вчитель історії, керівник Кордонського шкільного історико-етнографічного музею.

Микола Хромець, вчитель історії, керівник Кордонського шкільного історико-етнографічного музею

У Кордоні не було погромів, арештів або інших утисків місцевих жителів. Звичайно, люди розуміли, що знаходяться в окупації. Виживало місцеве населення рибальством. Це був 1942-й, 43-й та 44-й роки. Четвертого квітня почалося звільнення наших сіл і Кордону в тому числі.

49 кордонців, учасників Другої світової війни загинули. Для невеликого села це стало величезною втратою, розповідає Микола Хромець.

Микола Хромець, вчитель історії, керівник Кордонського шкільного історико-етнографічного музею

49 чоловіків не повернулися з тієї війни. Але пам’ять про них в селі залишилася. В нас є пам’ятник, ми влаштовуємо різні заходи, та не тільки на 9 травня, щоб діти знали та пам’ятали про захисників Батьківщини.

Нещодавно в центрі Кордону, за ініціативи місцевого фермера Сергія Пасісніченка, був встановлений новий пам’ятник загиблим під час Другої світової війни односельцям. У шкільному історико-етнографічному музеї дбайливо зберігаються фотографії та листи, які передали цьому навчальному закладу місцеві жителі з сімейних архівів. Все це є яскравим свідчення героїзму воїнів в тій кривавій визвольній війні проти фашистських загарбників 1941-1945 років.

Авторка: Катерина Гончар.

Схожі новини:

Всі публікації