У Доброславі мешкає людина, яка вже багато років цікавиться археологією не як професіонал, а як любитель. Це Олександр Васильович Шевченко. Не маючи відповідної освіти, він здійснив уже не одну археологічну мандрівку просторами краю і брав участь у наукових експедиціях за участі відомих фахівців.
Як один з прикладів, присутність Олександра Шевченка у складі професійних археологів на розкопках кургану поблизу села Сичавка. Тоді було виявлено чимало цікавих знахідок, які дали вченим підстави для продовження нових наукових досліджень.
На основі власних спостережень, наукових матеріалів, Олександр Шевченко прийшов до висновку, що причорноморська місцевість ще недостатньо досліджена спеціалістами археологічної справи. Тут для них ще чималий обсяг роботи.
Підтвердженням цьому — непоодинокі археологічні предмети, які краєзнавець знаходить під час своїх мандрівок і передає до музейних установ Одеси й країни. Вони є своєрідним археологічним ключем для розкриття тисячолітніх таємниць про життя та побут народів, що тут колись проживали. Зокрема, так звані кам’яні «баби», що й досі деінде стоять на пагорбах-могилах, насипаних в степу, засвідчують про поховання тогочасних високоповажних небіжчиків. Ретельний огляд навіть навколишньої території поховань часто-густо призводить до цікавих знахідок, які не залишаються поза увагою археологів.
Цінні для досліджень артефакти в останні роки були знайдені пошуковцем на земляних курганах поблизу ряду сіл. Одеські археологи завжди при нагоді дякують Олександру Васильовичу за співпрацю та популяризацію знань про минуле причорноморських земель та України в цілому.
Олександр Шевченко, археолог-любитель
Кургани недарма називають «пірамідами степів». Деякі з них є старшими за єгипетські піраміди. Кургани на території нинішньої України, в тому числі й Одеської області, стали споруджувати ще з середини 4-го тисячоліття до нашої ери, в мідному віці (енеоліт). Один і той же курган міг використовуватися протягом століть різними племенами. І зовсім не тому, що не було вільного місця або не було часу насипати новий. Курган був насамперед сакральним (священним) простором, тому померлих ховали саме тут.
Олександр Шевченко розповідає, що один з таких курганів був досліджений у жовтні 2020 р. Він розташований поміж селами Каїри, Олександрівка, Трояндове. Якось, мандруючи степом, він знайшов на поверхні кам’яну стелу, звернувся до Одеського археологічного музею. На місце прибув його директор Ігор Бруяко, відомий вчений.
Організаційну та інформаційну підтримку свого часу у проведенні цієї наукової експедиції надала редакція газети «Слава хлібороба», випустивши велику статтю «В глубине веков Лиманщины».
Нагадаємо, що в Доброславі буде проходити фестиваль «Веселкове рандеву».
Автор: Іван Рафальський.
За матеріалами газети «Слава хлібороба» № 32 (9 887).