Одеська національна наукова бібліотека присвятила виставку магнітній обсерваторії у Визирській ОТГ (фото)

  Коли був винайдений магнітний компас, точно невідомо, але є документальні підтвердження його використання для орієнтування в напрямку північ-південь ще у третьому тисячолітті до нашої ери. Початок вивчення земного магнетизму відносять до XV століття і пов’язано це було з розвитком мореплавання і навігації. У залі Одеської національної наукової бібліотеки дуже тихо. Звучить доповідь, присвячена 125-річчю початку систематичних магнітних вимірів в Одесі та 85-річчю магнітної обсерваторії у селі Степанівка. Від її створення до сьогодення — за півтора століття час сильно змінив світ та науку. Змінилася й обсерваторія та її наукові пріоритети, але головний підсумок минулих років в тому, що знання поза часом — такою стала ця презентація дослідника та краєзнавця Сергія Сєдих, який опікується подальшою долею садиби видатного художника Миколи Кузнєцова, що знаходиться у селі Степанівка Визирської ОТГ.

  Так, окрім науковців-послідовників, які продовжують наукову роботу вже у Мінську, вдалось знайти родичів засновника магнітної обсерваторії Марка Аганіна в Америці у Нью-Йорку. Тепер важливо плідно працювати з сімейним архівом, та знахідки не дадуть себе довго чекати, впевнений Сергій Сєдих. Окрім цього дуже велику кількість рідкісних видань вдалося знайти у фондах Одеської національної наукової бібліотеки.

  Виставка наукових журналів, виписок, статей та різноманітних видань за період з кінця XIX століття по наш час — такою плідною стала сумісна робота науковців з Одеської національної наукової бібліотеки та дослідника і краєзнавця Сергія Сєдих, який зумів ланцюг фактів викласти через літопис розвитку країн-нащадків майже за півтора століття. Царська Росія — Радянський Союз — Незалежна Україна — червоною стрічкою через роки перед нами постає галерея науковців, які самовіддано служили світовій науці, розповідає бібліограф першої категорії Алла Діденко.

  Цікавий факт — в середині минулого століття таких обсерваторій на земній кулі було тільки 50. А в Радянському союзі — 15. В Україні — одна єдина у Степанівці. Так, до Другої світової обсерваторія за кількістю та якістю оснащення й обсягом своїх робіт вважалася однією з кращих. Її виміри увійшли у світові магнітні карти, які надзвичайно необхідні для навігації мореплавання та авіації, для створення шахт і тунелів, а також у військовій справі. Студентам Одеського професійного ліцею морського транспорту лекція прийшлася до вподоби, каже першокусник Георгій Гринь.

  Як діамант, що відкрив свої нові грані, але вже не з точки зору культури чи туризму, а з боку історії науки та розвитку магнітних вимірювань — такою постає тепер садиба Кузнєцова у Степанівці. Важливо, що знахідки та факти мають значення не лише для Одеської області й України, а взагалі — для історії розвитку світової науки. Створення там музею є вкрай необхідним, каже мистецтвознавець Володимир Кудлач.

  Важливим є комплексне збереження культурної, наукової та історичної спадщини, яка стане новим місцем тяжіння у Визирській громаді, вважають Афанасій Гайдаржі, головний редактор газети «Слава хлібороба» та Катерина Кушнір, керівниця відділу культури, туризму й охорони культурної спадщини Визирської сільської ради.

  Нагадаємо, що в Петрівському аграрному коледжі Курісовської ОТГ пройшла презентація робіт художників зі всієї України, їх роботи були присвячені садибі Курісів. 

Авторка: Ганна Валанцевич.