Ініціатор відновлення садиби М. Кузнєцова в с. Степанівка про своє захоплення видатним художником

  У с. Степанівка Визирської громади в мальовничому місці розташований маєток Миколи Дмитровича Кузнєцова — видатного художника, в роботах якого так часто можна побачити пейзажі цього місця.

  Історією обдарованого художника зацікавився Сергій Сєдих, вважає, що захоплення почалося досить прозаїчно: він житель Одеси й живе поблизу будинку, на якому з’явилася табличка: «Будинок купця Кузнєцова». Його зацікавило, хто ж такий Кузнєцов? — З цього питання і розпочалася історія вивчення життя і творчості Миколи Кузнєцова.

  За весь той час, який Сергій Сєдих захоплюється життям Н. Кузнєцова, він черпає про художника інформацію з різних джерел, у тому числі й на просторах інтернету, де також можна зрозуміти значущість художника, значущість місця, де він жив, яке також пов’язане з багатьма видатними діячами науки й культури. На думку Сергія, це місце гідне того, щоб на нього звертали увагу і приділяли йому час.

  За розповідями Сергія, вдалося зібрати й відновити великий обсяг матеріалів, це була скрупульозна робота в архіві, поїздки, відрядження. Також були зібрані й фотографічні матеріали: як в маєтку було 120-150 років тому, чим жила Степанівка, які люди в садибі зупинялися, що вони тут створювали, де зараз знаходяться роботи й взагалі значущість цього місця для історії.

  В гостях у Миколи Кузнєцова бували видатні митці: художники К. Костанді, В. Сєров, Л. Пастернак, І. Рєпін, Г. Головков, О. Розмарицин, І. Похітонов, співак Ф. Шаляпін, чеський скрипаль Ф. Ондржичек, вчений І. Мечников, колекціонер П. Третьяков та інші.

  Сама садиба дуже красива — архітектори нею захоплювалися, розповідає Сергій. Будівля вкрай цікаво влаштована, там є нижні поверхи, є вертикальні печі в колонах. Зовні — це проста садиба, її фасад — звичайний і погляд не приваблює, але, додає дослідник, зроблена професійно, з душею, робота викликає почуття поваги й гордості за попередників.

  Головне завдання Сергія — щоб і місцеві жителі, і ті люди, які тут бувають, відчули гордість за це місце, і радість від того, що вони якось доторкнулися до нього.