Правильне годування й напування худоби вберігає її від захворювань. Не можна давати тваринам, особливо вагітним, корм запліснявілий, загнилий або засмічений отрутними травами. Годування зеленою травою, що пролежала в купі та зашумувала, викликає в великої рогатої худоби загрозливу хворобу — тимпаніт (обдимання живота), а в коней приступи кольок, — повідомляється на сторінках газети «Перемога» № 29, 1945 року.
Не слід годувати тварин сіном або соломою, що покриті інеєм або снігом. Це може викликати шлунково-кишкові хвороби, простуду, а у вагітних маток — викидні.
Час годування робочих тварин залежить від часу їх роботи. Якщо дати коневі зерно, а потім зразу примусити його працювати, у нього можуть початися кольки. Можуть з’явитися кольки й в тому випадку, якщо годувати коня зерном зразу ж після роботи. А тому потрібно годувати коня за години дві до початку роботи. Після роботи найкраще дати коневі який-небудь соковитий корм або сіно, оббризкане водою. Лише через півтори-дві години слід напоїти коня й дати концентрованого корму.
Чимало хвороб у тварин викликається зараженою і недоброякісною водою. Дуже небезпечні водоймища, розташовані поблизу скотомогильників, звалищ, гнійних і могильних ям, вбиралень. Шкідлива також вода з боліт, калюж, канав. Невеликі водоймища краще відгороджувати, щоб тварини не входили в воду, не забруднили її калом і сечею.
Слід оберігатися загальних водоймових корит на дорогах, базарах і ярмарках. Виїжджаючи з тваринами в інше село або місто, гарний хазяїн завжди захопить з собою відро і буде поїти тварину тільки з цього відра.
Поїти коня в дорозі, під час роботи та після неї слід з обережністю. Холодна вода, випита спітнілим конем, може викликати простуду, кольки, ревматичне запалення копит, так званий «опій». Не можна поїти тварин зразу ж після годування їх соковитим або набрякаючим у шлунку кормом — житом, горохом, бобами. Краще їх поїти перед годуванням, або через дві години після годування.
Вагітні тварини потребують особливо уважного утримання й догляду, Хвороба вагітної матки викликає викидень, народження кволих, іноді хворих нащадків. Вагітних треба вберігати від забою, ударів, падіння, перевтоми. При стійловому утриманні їх треба вміщати в більш просторі станки, при утриманні на пасовиськах оберігати від виснажливих перегонів, особливо по крутих узвозах і схилах.
Перед пологами тварину слід перевести в окреме приміщення, де багато світла, тепла, добра вентиляція. Дезінфекцію тут потрібно провадити щоденно. Перед тим, як перевести вагітну матку в родильне приміщення, її піддають старанній санітарній обробці: обливають зовнішні полові органи, хвіст і стегна розчином креоліну, чистять щіткою, змоченою знезаражувальним розчином. Після прийому в родильню роблять другу санітарну обробку. Така санітарна обробка тварин запобігає занесенню зарази в родильне приміщення.
Виконуючи всі ці основні ветеринарно-санітарні правила, можна вберегти тварин від багатьох хвороб.
(Календар 1945 р).
Нагадаємо, що у газеті «Перемога» № 29, 1945 року, згадується, що в колгоспі «Товариський труд» Спиридонівської сільради не піклуються про дітей-сиріт.