Спогади минулих літ. З минулого Чорного моря

  Не завжди Чорне море було таким, яким ми бачимо його тепер. Протягом багатьох мільйонів років його форма змінювалась багато разів: то воно витягалось і заливало площу від Галичини до Каспійського моря, то знову скорочувалось, то сполучалось з водами інших морів і океанів, то перетворювалось на відокремлений басейн, — так в газеті «Перемога» № 31, 1945 року, подається історія Чорного моря.

  Та ось, наприкінці третинного періоду, близько півтора мільйона років тому, сталося сильне зволоження й охолодження клімату в Європі. Товстий шар снігу і льоду вкрив всю північ СРСР і почав спускатися окремими рукавами далеко на південь. Південний край цього льодовика поступово танув. Крига то відступала на північ, то знову рухалась на південь. Маси прісної води попрямували у западину Чорного моря і сильно опріснювали його.

  В той час Чорне море було відокремленим басейном. Воно не мало сполучення з Середземним морем. Замість теперішніх Дарданелл і Егейського моря існував перешийок (Егейський материк), що з'єднував Балканський півострів з Малою Азією.

  Наприкінці льодовикового періоду сталася геологічна катастрофа. Егейський материк опустився і на його місці утворилося море (архіпелаг) і Дарданелли. Прісноводний басейн Чорного моря дістав сполучення з дуже солоними та важкими водами Середземного моря, бо Мармурове море і Босфор у той час уже існували.

  Рельєф дна Чорного моря являє собою глибоку улоговину з глибинами в центрі понад 2 кілометри, за винятком північно-західної частини, де на північ від лінії, що сполучає Крим і Варну, глибини не перевищують 200 метрів, вся решта моря подібна до величезного блюда з плоским дном і круто піднятими краями.

  Коли утворились Егейське море і Дарданелли, то води Середземного моря почали проникати крізь Мармурове море і Босфор у Чорне море та осолонювати його. Як важчі, вони опускались вздовж берегового схилу на дно моря і витісняли звідти прісну воду. Остання витікала з Чорного моря крізь Босфор у Мармурове море.

  Процес подвійної течії у Босфорі спостерігається і тепер. Сильна поверхова течія виносить воду з Чорного моря, а зустрічна глибинна течія подає більш солону воду з Мармурового моря в Чорне.

  Прісноводні живі істоти відступали перед цією масою солоної води. Вони йшли далі від Босфору в північно-західну, мілководну частину Чорного моря, в гирло рік — Дунаю, Дністра, Південного Буга, Дніпра, в лимани, в Керченську протоку, де живуть і тепер.

  Все, що не встигло або не могло піти звідти, гинуло в солоній воді. Трупи організмів, які розкладалися, просякли воду в глибинах Чорного моря сірководнем, який має запах тухлого яйця. Ніяке життя в такій воді неможливе. Внаслідок цього води Чорного моря глибше 150-200 метрів позбавлені будь-якого життя.

  Автором був Е. Мартиновський, гідрометеоролог. 

  За матеріалами газети «Чорноморська комуна» за 31-VII-45 р.

  Нагадаємо, що у газеті «Перемога» № 31, 1945 року, згадується, що в сільському клубі в селі Любопіль зірвало дах, і через це молодь до нього не ходить.