Одеські вчені досліджують незвичайні бактерії із дна Чорного моря

Біологи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова виявили новий штам бактерій, який отримав назву B. velezensis ОNU553. Спори цього мікроорганізму знайшли в донних відкладеннях Чорного моря на глибині 2 000 метрів, повідомляє «Думская».

Як розповів керівник дослідницької групи, проректор ОНУ з наукової роботи доктор біологічних наук професор Володимир Іваниця, відкриття було зроблено за сприяння фахівців Бременського університету, які провели експедицію в північно-західній частині Чорного моря і поділилися отриманими зразками з одеськими колегами.

Виявлені на дні Чорного моря бактерії — це штам мікроорганізмів Bacillus Velezensis, яких виділили в окремий вид у 2005 році. Зараз ці бактерії є предметом дослідження багатьох наукових центрів по всьому світу. Річ у тому, що вони здатні виділяти речовини, які мають антимікробну, протигрибкову, протипухлинну та протизапальну активність. Вчені бачать великі перспективи їх застосування у сфері біотехнологій, а можливо, і в медицині — як джерело нових протимікробних препаратів.

За словами професора Іваниці, ці мікроорганізми живуть в ґрунті. По всій видимості, в Чорне море вони потрапили разом з річковими стоками.

Володимир Іваниця, керівник дослідницької групи, проректор ОНУ з наукової роботи, доктор біологічних наук, професор

Після відмирання морських організмів — водоростей, зоопланктону, фітопланктону, тварин — їх останки починають поїдати бактерії-сапрофіти та гетеротрофи. Вони максимально використовують органіку, а решта мінералізованих речовин осідають на дно моря. Це так званий «морський сніг», швидкість випадання якого в Чорному морі оцінюють в п’ять метрів за тисячу років. Власне, у відкладеннях цього «морського снігу» ми знайшли спори бактерії — вони безнапасно пережили тиск в сотні атмосфер при температурі +2 °C протягом дуже довгого часу.

Найбільш реально використовувати ці бактерії в аграрній сфері. За словами Володимира Іваниці, процес вивчення мікроорганізму вже знаходиться на практичній стадії. Університет уклав договори з ТОВ «Відродження М» і науково-виробничим об'єднанням «Агробіоінноватика» про проведення доклінічних досліджень і промислових випробувань.

Зараз ми рухаємося у двох напрямках. Перше — це традиційне використання корисних бактерій і продуктів їх життєдіяльності (метаболітів) для захисту рослин від збудників різних хвороб, які знаходяться в ґрунті. Також ми з колегами проводимо експерименти зі створення навколо рослини з моменту її проростання «захисної оболонки» з корисної мікрофлори. Це дозволить не боротися з хворобами, а запобігати їх.

Що стосується використання одеського штаму в медицині, то в цьому питанні Володимир Іваниця не такий оптимістичний. Безумовно, B. velezensis має великий потенціал і може стати, як колись пеніцилін, джерелом нової лінії антибіотиків. Однак для цього знадобляться десятиліття наукової роботи та інвестиції, які оцінюються в сотні мільйонів доларів.

Схожі новини:

Всі публікації