Визирська територіальна громада продовжує приймати внутрішньопереміщених осіб, які були вимушені залишити свої домівки та покинути рідний край через бойові дії. Усім, хто приїхав до громади надаються відповідні соціальні послуги. А головне — цих людей прихистили та забезпечили всім необхідним. Географія переселенців стрімко розширюється.
Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова
Внутрішньопереміщені особи приїхали до нас з Миколаївщини, Херсонщини, Донеччини, Луганщини, Харківщини та Києва. Ми їм надаємо житло, поселяємо до наших мешканців у будинки.
Людмила Хараїм, керівниця КП «Центр надання соціальних послуг» Визирської сільради
У нас налагоджена робота з переселенцями. Вони приходять до сільської ради, звертаються у відділ соціального захисту населення, заповнюють потрібні документи. Через бойові дії, вони швидко виїжджали, тож потребують зараз продуктів харчування, гігієнічних засобів, одягу.
Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова
Ми намагаємось, якщо немає продуктів — допомагаємо продуктами харчування. Ми кинули клич у громаді та зібрали одяг для дітей різного віку. Тому що, коли виїжджали з рідного дому — вони на збори не мали часу.
Синочки Євген та Кирил — ось все, що вивезла до Визирської громади Вікторія Гриценко, жителька Снігурівського району Миколаївської області. Вдома зараз дуже небезпечно, розповідає вона.
Вікторія Гриценко, жителька Снігурівського району Миколаївської області
Вдома залишилися знайомі, дядько, бабуся. Розповідають, що їх бомблять ночами, ховаються в погребі постійно. Обстановка не змінюється. У Визирській громаді спочатку жили у дитячому садку, а потім нам надали будинок. Ми вирішили поки знаходитись тут.
Психологічний стан тих, хто зміг виїхати з під обстрілів — дуже важкий. Для Аліни, жительки Снігурівського району Миколаївської області, знаходитись далеко від родини — дуже тяжко.
Аліна, жителька Снігурівського району Миколаївської області
Я залишила там батьків, дідуся та бабусю — їм там зараз дуже нелегко. Нас зустріли у Визирській громаді дуже гарно. Допомогли продуктами, харчуванням, житлом. Ми дуже вдячні, бо бігли з дітьми у тому, що встигли одягти.
Важко втриматися від сліз співпереживання, каже керівниця Служби у справах дітей Визирської сільради Надія Бритченко, коли чуєш такі історії про людські долі.
Надія Бритченко, керівниця Служби у справах дітей Визирської сільради
Психологічний стан і матерів і дітей — важкий. Ми дуже вдячні людям, що надають допомогу та прихистили людей у себе. Тридцять відсотків біженців — це діти.
З вірою у Збройні сили України та надією на Перемогу — так у Визирській громаді проходить кожен день.
Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова
Вони перебувають у нас, дякують за тишу. Вони всі хочуть повернутись додому. Здебільшого у багатьох є свої будинки та господарство, вони тому й переживають і дуже хочуть додому.
Людмила Хараїм, керівниця КП «Центр надання соціальних послуг» Визирської сільради
Дуже велика подяка нашим громадянам, працівникам сільської ради, дитячого садочка, школи, нашому наставнику — отцю Борису, Благодійному фонду імені Олексія Ставніцера. Громада згрупована, згуртована, дружня, я їм дуже вдячна, що йдуть назустріч та співчувають усім цим людям.
Авторка: Ганна Валанцевич.