Мешканець одного з сіл Визирської громади вже багато років займався підприємницькою діяльністю зі швейного виробництва трикотажних виробів. Коли свій бізнес він закрив, залишки колишнього обладнання зберігав десь у гаражі. Все це стало у пригоді з початком повномасштабної війни, коли російський агресор почав бомбити наші міста та села. Леонід Рікун налагодив швейну техніку і вперше у житті сам сів за швейну машинку, щоби запустити невелике виробництво термобілизни для українських військових.
Леонід Рікун, волонтер
Коли почалася війна, я пішов у військкомат, але мене не взяли за віком, мені 68 років. Я вирішив не сидіти на печі, а щось робити. Так сталося, що я познайомився з волонтерами з громадської організації «MOTO HEALTH ODESSA» і ми з перших днів війни почали працювати у цьому напрямку. Ліки, одяг, харчові продукти, лопати, сокири… чого ми тільки не доставляли. Потім пішли дрони й дійшло до того, що настали холоди та постало питання про постачання нашим воїнам теплої білизни.
Порахували — щоб отримати добротну та недорогу теплу білизну для наших воїнів, треба, щоб хтось її виготовляв на безоплатній основі, тоді витратною частиною залишиться тільки вартість тканини та інших матеріалів.
Леонід Рікун, волонтер
Так склалося, що моя родичка вміє шити, і ми почали відшивати теплу білизну та висилати нашим бійцям на фронт.
Першу партію білизни виготовили для бійців ЗСУ із рідного села, а це понад 40 осіб. Гроші на тканину збирали всім селом, розповідає староста Кордонського старостинського округу Оксана Третякова.
Оксана Третякова, староста Кордонського старостинського округу
Ми нашим хлопцям спромоглися зробити такі невеликі подарунки, які пішли на передову. Це були продуктові набори, футболки, тепла білизна та плащі.
До речі, плащі виміняли в інших волонтерів на ту саму термобілизну, яка сьогодні має великий попит у зв’язку з холодами, що наступають. Швачка-волонтерка Тетяна Валова, як і більшість жителів села, тримає своє господарство. Проте вона виділяє чимало часу на пошиття теплої білизни нашим воїнам. За кілька хвилин вона і мене навчила азам свого ремесла.
Тетяна Валова, швачка-волонтерка
В молодості я працювала у трикотажному цеху в Одесі. Мені ця робота знайома. А тут у селі люди іноді просять щось підшити, то я маю машинку і потрохи допомагаю. А коли почалася війна, мені Леонід Олександрович запропонував попрацювати на благо Батьківщини, і я погодилася.
Для спрощення обліку своєї волонтерської діяльності з пошиття термобілизни Леонід Рікун відкрив окремий рахунок у ПриватБанку, куди мешканці Визирської громади перераховують свої кошти, на участь у спільній справі допомоги воїнам ЗСУ. На кошти донатів закуповуються тканина і витратні матеріали та відшивається чергова партія термобілизни. Швейний тандем вже виготовив 800 її комплектів, а в планах відшити ще 1 200 одиниць. Термобілизна йде саме тим воїнам, котрі сьогодні воюють на передовій. 13 комплектів, які в нього ще залишилися, Леонід Олександрович особисто вручив військовим, тим хто із зони бойових дій приїхав провести в у останню путь свого загиблого товариша в селі Дмитрівка. Для нас — українців дуже важливо, щоб усі наші воїни нехай і незнайомі, але все одно рідні, були нагодовані та зігріті теплим одягом. Хто з Вас готовий брати участь у виготовленні термобілизни для наших хлопців може перерахувати будь-які кошти, нехай і невеликі, на банківський рахунок проєкту волонтера Леоніда Рікуна у ПриватБанку: 4149 6293 6167 9244.
Авторка: Катерина Гончар.