Леонід Іванюк — життя, віддане справі

  Щороку в останні червневі дні, а точніше 28 числа, зустрічає свій день народження шановний мешканець Доброслава, ветеран споживчої кооперації — Леонід Миколайович Іванюк. Однак нинішні іменини для нього особливі — ювілейні. Сьогодні йому виповнюється 80 років, які за його словами, збігли, мов швидкоплинна ріка. Та в пам’яті кожен з них — це окрема сторінка пройденого життя з радощами й печалями, значними та менш вагомими подіями.

  Взагалі розповідати про Леоніда Миколайовича і легко, і складно. Легко тому, що його життя було наповнене цікавим змістом, а складність полягає в тому, щоб не упустити з біографії цієї доброї, відкритої душі людини чогось важливого, суттєвого.

  Леонід Миколайович Іванюк народився в селі Троянів Житомирського району Житомирської області у селянській сім’ї. Коли сину виповнилося усього три дні від народження, батько пішов на війну захищати рідну землю від німецько-фашистських загарбників, а незабаром мати отримала повідомлення про смерть чоловіка. Старшина танкового підрозділу Іванюк загинув під час бою в палаючій машині.

  Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи, Леонід вступив на навчання до Вінницького кооперативного технікуму, який закінчив з відзнакою. В 1961 році молодий спеціаліст направляється на роботу в Комінтернівську райспоживспілку. В трудовій книжці Іванюка всього один запис місця працевлаштування, зроблений майже шість десятків років тому.

  На життєвому шляху дипломованого фахівця, траплялося, як кажуть, не завжди гладко. Але він ніколи не пасував перед труднощами. Спочатку Леонід Миколайович працює на посаді головного ревізора райспоживспілки, згодом заступником головного бухгалтера, керівником організаційного відділу, а після закінчення без відриву від виробництва юридичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, — старшим юридичним консультантом райспоживспілки.

  Вже перебуваючи на пенсії, ветеран праці продовжував трудитися на займаній посаді, а минулого року вирішив вийти на заслужений відпочинок.

  Своє життя Леонід Миколайович сповна присвятив обраній справі. Такі, як він, є по-справжньому золотим фондом споживчої кооперації України. За багаторічну та сумлінну працю герой публікації неодноразово відзначався Дипломами та Почесними грамотами тепер вже Лиманської споживспілки, районної ради, райдержадміністрації, Одеської облдержадміністрації, а також нагороджений знаком «Відмінник споживчої кооперації України».

  Доля ювіляра була також рясно помережена нитками любові до своєї родини. Після одруження, завжди поруч з Леонідом Миколайовичем була нині покійна дружина — Ніна Іванівна, яка працювала головною бухгалтеркою Комінтернівського сільського споживчого товариства. Подружжя Іванюків виховало сина Олександра, який працює шкільним учителем у місті Южне. Пишається дідусь і онучкою Яною — випускницею Одеського національного політехнічного університету, п’ятирічним правнуком — Марком.

  Свій день народження Леонід Миколайович, як зазвичай, зустрічатиме у колі рідних і близьких людей. Неодмінно на його адресу лунатимуть найтепліші слова побажань від рідних, близьких, колег по роботі.

  Колектив видання приєднується до привітань і бажає шановному ювіляру, багаторічному позаштатному кореспонденту друкованого видання міцного здоров’я, душевного спокою, сил, натхнення та вдячності від рідних, друзів, колег по роботі. І це закономірно, адже своєю активною трудовою та громадською діяльністю він сповна заслужив на них.

Автор: Іван Рафальський.

  За матеріалами газети «Слава хлібороба» № 25 (9 877).