Колекція музичних інструментів мистецької школи Визирської сільради поповнилася ще двома. Житель села Ранжеве Анатолій Римар подарував гітару на якій колись сам непогано грав. А його дружина Людмила Римар подарувала мандоліну. Цей інструмент був для неї сімейною реліквією — на ньому грав її батько, який пройшов дві війни: Фінську та Другу світову.
Людмила Римар, жителька села Ранжеве
Він воював та повернувся з війни людиною з інвалідністю. У мирний час захопився щипковими інструментами. Були в нього гітара, балалайка та мандоліна. Її я залишила собі на згадку, коли батька не стало. Ми вже теж літні люди, тому вирішили інструменти передати Визирському дитячому оркестру, який вже славнозвісний, ми про нього багато чули.
Людмила Римар розповіла про те, що її батько дуже гарно співав і з величезним натхненням грав на своїх музичних інструментах. Вона впевнена у тому, що мандоліна не повинна просто лежати, бо вона створена, щоб дарувати свої чарівні звуки в руках майстерних виконавців.
Людмила Римар, жителька села Ранжеве
Що мені запам’яталося, мій батько на будь-якому своєму інструменті розпочинав гру з мелодії пісні «Ніч яка місячна». І ці струнки так дзвеніли у його виконанні, ми завжди були у захваті. Він міг би стати чудовим співаком чи музикантом, але війна тоді цьому дуже завадила.
Інструменти Людмила та Анатолій передали директорці мистецької школи Олені Самофаловій та керівнику Зразкового духового оркестру «Визирські сурми» Степану Скочипцю.
Олена Самофалова, директорка Мистецької школи Визирської сільради
Мені дуже приємно, що ці люди свою реліквію передали саме мистецькій школі, це велика повага до нас. Ми обов’язково збережемо їх та передамо дітям.
Директорка мистецької школи Олена Самофалова розповіла нам про те, що це перша гітара та мандоліна у їхній колекції струнних інструментів. Гру на них спочатку потрібно буде опанувати самим викладачам школи, а потім запровадити її, як окрему дисципліну для дітей. Все це обов’язково станеться після нашої Перемоги, в яку всі ми віримо беззаперечно.