Останній дзвоник у Визирській громаді: прощання зі школою та крок у доросле життя (фото)

Ніка Кравчук, учениця 11-А класу Причорноморського ліцею

Одинадцять років приходила сюди. Сумно дуже, я буду сумувати за школою, за вчителями, за всіма, за однокласниками також. Завтра вже останній дзвоник, стрічка випускниці і — прощавай, школа. Вступити до юридичної академії хотіла, а там побачимо, що буде. Школі бажаю всього найкращого, вона розквітає і буде розквітати далі з такими керівниками.

Діана Назарова, учениця 11-Б класу Причорноморського ліцею

Сумно, дуже сумно, прикро. За 11 років я дуже звикла до класу, до вчителів, до нашої атмосфери. Тому, сподіваюсь, що в університеті мені буде краще, але не гірше. Повернуся до школи, якщо буде погано. Буду юристом, відстоювати права людей, допомагати державі в її відбудові.

Карина Прохіна, учениця 9-Б класу Причорноморського ліцею

Напевно, і радість, і сум від того, що майже всі мої однокласники йдуть. Я з ними зовсім мало провела часу, бо не так давно вчуся в цій школі, тому у мене змішані почуття. Я б хотіла побажати щастя і віри у себе, щоб не боялися йти далі у доросле життя.

Анна Стоілакі, учениця 9 класу Причорноморського ліцею

Трошки змішані почуття, іноді радісно, іноді сумно від того, що залишаю клас та своїх однокласників. Не буде більше цих емоцій, не буду розділяти їх зі своїми друзями, тому трошки сумно. Я думаю, що це теж буде дуже класно, емоційно. Я відкрита до нових знайомств, для мене це буде дуже легко, принаймні сподіваюся на це. У планах в мене поступити на адвоката.

Наталія Тертична, класний керівник 11-А класу Причорноморського ліцею

Відчуття змішані, оскільки я їх взяла лише в десятому класі. Але за ці два роки ми настільки стали близькі. Вони дорослі, розумні і їх трішечки переповнюють емоції. Я в них вірю, я знаю, що вони в мене найкращі, що у них обов’язково все вийде, стосовно всього, що вони запланували.

Вікторія Кошелєва, учениця 11 класу Визирського ліцею

З одного боку, сумую, що закінчую школу. Тут було добре, весело, гарна атмосфера. Якщо буде можливість, то з радістю сюди повернуся. З іншого боку, радію, тому що це пройдений етап, закінчення школи. Попереду нове життя, університет, нові знайомства, студентське життя. Планую поступати на педагога української мови та літератури. Сподіваюся, що все вийде.

Анастасія Цимбаліст, учениця 11 класу Визирського ліцею

По-перше, це сум, а також невідомість, що буде далі. Сподіваюсь, що все буде якнайкраще. Буду, звичайно, сумувати за однокласниками, за вчителями. Планую вступати до медичного вишу на лікаря. Хочу побажати всім терпіння, вміння проходити всі важки моменти і ніколи не здаватися.

Іван Пожар, учень 11 класу Визирського ліцею

Змішані почуття — радісні і сумні. Радісні, бо закінчив школу і можна літом відпочити. Сумні — починається доросле життя і що більше не повернуся сюди.

Богдан Голий, учень 11 класу Визирського ліцею

Напевно, трішки сумую, тому що одинадцять років тут було весело. Моїй рідній школі я хочу побажати найголовнішого — мирного неба.