Пряма демократія у Визирській СТГ: до кінця 2026 року затвердять статут громади (фото)

Не лише депутати та місцева влада можуть вирішувати, як розвиватиметься громада. Облаштування парків, ремонт доріг, перейменування вулиць чи створення скверів пам’яті — ці питання можуть ініціювати й самі мешканці. Для цього існують інструменти прямої демократії, які мають бути прописані у статуті громади. Зараз у Визирській СТГ такого статуту немає, але його розробляють і незабаром винесуть на публічні обговорення. Законодавство передбачає, що до 1 січня 2027 року кожна громада в Україні має затвердити власний статут. Місцеві ініціативи, електронні петиції, громадські слухання та загальні збори — це можливості для людей впливати на рішення влади. Втім, на практиці цими механізмами користуються не так активно, як хотілося б.

Ініціювати зміни можна з питань, які безпосередньо впливають на життя населеного пункту. Наприклад, жителі хочуть облаштувати парк, відремонтувати дорогу, встановити вуличне освітлення або створити сквер пам’яті загиблих захисників. Для цього потрібно ознайомитися з положенням про місцеві ініціативи, оформити пропозицію та зібрати необхідну кількість підписів. Якщо питання стосується конкретного села, підписи мають належати його жителям, які відповідають певним вимогам. Після цього звернення передають до сільської ради для розгляду.

Важливо, що колективна ініціатива може посилити позицію як самих мешканців, так і депутата, який представляє їхні інтереси. Адже за конкретною пропозицією стоять не лише слова однієї людини, а й підтримка інших жителів. Наприклад, мешканці вулиці хочуть, щоб її ремонт внесли до плану соціально-економічного розвитку громади. Якщо вони зібрали підписи та належним чином оформили ініціативу, депутат може представляти їхню позицію під час розгляду питання.

Водночас зібрані підписи не означають, що бажане рішення ухвалять автоматично. Сільська рада має розглянути пропозицію, оцінити її актуальність, можливості фінансування та зробити подальші кроки. Ще один спосіб висловити свою позицію — електронна демократія. На відповідній платформі мешканці можуть подавати електронні звернення та петиції. Для цього необхідно авторизуватися, щоб підтвердити особу та підтримку ініціативи. За словами Володимира Гапоненко, кількість підписів допомагає зрозуміти, наскільки це питання важливе для громади. Якщо пропозицію підтримують сотні людей, це свідчить про ширший суспільний запит.

Втім, участь у житті громади — це не лише можливість вимагати змін біля власного будинку. Це й готовність думати про потреби сусідів, інших вулиць та всього населеного пункту. Саме тому важливо не залишатися осторонь громадських обговорень, слухань і зборів. Адже рішення, які ухвалюють сьогодні, визначатимуть, якою громада буде завтра. Статут громади дає мешканцям інструменти для участі в місцевому самоврядуванні. Але самі правила не зроблять громаду активною. Для цього потрібні ініціативність людей, готовність об’єднуватися та відповідальність за спільне майбутнє.