"Перемога" №15, 8 февраля 1945 г.

Передові школи

Після вигнання німецько-румунських окупантів з нашого району учителі при допомозі колгоспів почали відбудовувати зруйновані школи.

І ось тепер, коли минуло перше півріччя навчального року, учителі деяких шкіл можуть підбити підсумки своїх досягнень.

Багато труднощів довелося подолати, щоб налагодити учбовий процес, бо за два з половиною роки перебування на окупованій території дітвора відбилася від школи, відвикла від навчання.

Проте, не зважаючи на всі труднощі, на відсутність достатньої кількості підручників та зошитів, такі школи, як от А.-Кодинцівська, Петрівська, Олександрівська та Каірська домоглися перших місць по району.

Молоді вчительки А.-Кодинцівської школи К. Г. Федорівська та С. А. Сириця, які ведуть перші класи, домоглися того, що у них майже всі учні вчаться на “добре” і “відмінно”.

Старі досвідчені педагоги Н. Г. Мацієвська та М. П. Тарасова своїми вказівками та порадами допомагають молодим учителям.

Проте, на жаль, є такі вчителі, що байдуже поставились до своєї роботи. Так, наприклад, завідувач Кошарської школи т. Шептунова З. В., не зважаючи на свій 25-річний досвід, не зуміла як слід налагодити навчання в школі.

Для того, щоб добитись гарних показників у роботі школи, треба насамперед любити цю справу, любити школу, учнів, здобути авторитет серед учнів і їх батьків. Треба, щоб учитель жив одним життям з своєю школою.

Т. С. Щеглюк, зав. РайВНО.

Відновимо наш кінотеатр

Кінотеатр в райцентрі був красою і гордістю нашою, вогнищем культурної розваги, місцем проведення районних з’їздів, конференцій та нарад.

Румуно-німецькі загарбники перетворили його на винний завод, пограбували обладнання, меблі і знищили художнє оформлення залу. Від колишнього кінотеатру лишилось приміщення без вікон і дверей, з понівеченою підлогою і обідраними стінами.

В січні цього року, після проведення наради активу в райкомі КП (б)У, почалася відбудівна работа. Активну участь у відбудові театру беруть колгоспники колгоспів Антоно-Кодинцівської сільради, голови цих колгоспів т. т. Сергієнко, Баралов, Кацюк, кіномеханік т. Крушельницький та зав. комунвідділом т. Кислов.

З великим піднесенням працюють теслярі і мулярі. Спільними зусиллями дістали матеріали і вже виготовили 4 дверей і 2 вікон (великих розмірів).

Всі учасники відбудови кінотеатру взяли на себе зобов’язання закінчити ремонт до наступної 27-ої річниці Червоної Армії.

Косяченко. с. Антоно-Кодинцеве

Робота райпромкомбінату

При тяжких умовах довелося відновлювати діяльність районного промислового комбінату місцевої промисловості. Те, що було до війни, зруйнували румуно-німецькі загарбники, а майно пограбували.

Проте, вже на початку червня минулого року райнпромкомбінат відновив свою роботу. Насамперед була організована шведська майстерня в А.-Кодинцеві, в якій почало працювати 4 майстри. Незабаром відкрили і кравецьку майстерню на трьох майстрів, потім слюсарну, організували випалювання вапна. А в листопаді відкрили шведську майстерню в селі Петрівці на чотирьох майстрів.

Поряд з цим почали готувати кадри нових робітників: в обидві шевські майстерні прийняли учнів по одному на майстера, і ось тепер А.-Кодинцівська майстерня вже має чотирьох підмайстрів, а учні Петрівської майстерні незабаром закінчать своє навчання.

Виробничий план за 2 півріччя минулого року, наданий Облпромрадою, райпромкомбінат виконав на 56,4 проц. Проте, наші майстерні можуть похвалитися і деякими позитивними показниками, а саме: шевські майстерні за минуле півріччя полагодили 182 пари взуття і пошили нового 163 пари, кравецька майстерня полагодила одежі 41 штуку, пошила нової 76 шт., слюсарна майстерня зробила 401 шт. металевих виробів, шкіряне виробництво переробило 4016 дециметрів сировини, що дало на 1 січня ц. р. готової шкіри 1405 дециметрів. Ця шкіра частково була використана на ремонт старого та пошив нового взуття. За 2 півріччя минулого року райпромкомбінат дав 4 тонни вапна.

Робітники виробництв чесно ставляться до роботи і, не зважаючи на важкі умови праці, виконують свої завдання, наприклад, слюсар т. Смертенко, швець Петрівської майстерні т. Дівейкца і зав. шевської майстерні т. Котенко, який добре налагодив роботу свого колективу.

На жаль, є ще такі робітники, які не зрозуміли, наскільки важливо сумлінно працювати, особливо тепер, у воєнний час. Це Іван Любченко, який систематично зривав роботу по випалюванню вапна.

Вступивши у новий, 1945 рік, райпромкомбінат розширює сітку майстерень в районі. Так, відкриваються нові шевські майстерні в селах Каїри і Олександрівка, кравецькі — в селах Сичавці і Тишківці, ганчарне виробництво в с. Петрівці, шкіряне виробництво і обозо-будівельний цех — в с. Кодинцеве.

Щоб успішно справитись з наміченими завданнями в цьому році, райпромкомбінату потрібна допомога від районних організацій у відведенні приміщень для цехів і майстерень, наданні транспорту та робочої сили.

Казакакі, директор райпромкомбінату.