"Перемога" №17, 14 июня 1945 г.

Молокопоставка державі

П’ятимісячний план молокопоставок державі за станом на 1-ше червня виконано по району лише на 35,3 процента.

Особливо ганебно зривають молокопоставку в сільрадах: Сичавській — виконання 12,6 проц., Спиридонівській — 12,8 проц., Петрівській — 17,1 проц., Любопільській — 26,6 процента, Молотовській — 28,3 проц., Сербській — 28,5 процента і інші.

Значна частина здавців молока в погоні за високими цінами, перероблюючи молоко на масло, реалізують на ринку, не виконавши свою першу заповідь перед державою.

Такими тенденціями «хворіють» і окремі керівники колгоспів. Голова колгоспу «Пробуждєніє» — Фоменко лише за квітень і травень розбазарив таким чином — 869 літрів молока, а державі здав за весь час 48 літрів (1,8 проц. до плану).

Подібні до Фоменка — непоодинокі і їхніми діями, очевидно, займуться — райуповнаркомзаг і прокуратура.

Селецький, директор Петрівського маслозаводу.

Забули за шляхи

В цьому році ми повинні ліквідувати труднощі, що створюють нам в час осінньо-зимового періоду зруйновані шляхи. Наближається збиральна кампанія, а за нею — хлібоздача. Вже зараз треба подбати про впорядкування і ремонт шляхів.

За постановою Облвиконкому і Обкому КП (б)У ще в травні місяці оголошено двомісячник шляхового будівництва.

Райвиконкомом доведено завдання кожному колгоспові на робочу і тяглову силу.

Добре проходить робота на шляховій дільниці Кодинцеве — Кремидівка. Працювати вийшли всі колгоспи, що прикріплені до цієї дільниці, крім колгоспів Сербської сільради.

По шляху Одеса — Миколаїв теж роботу почато, але без участі колгоспів Молотовської сільради (голова — Чернюк) та лише при 50-ти процентній участі по кількості наряду колгоспів Любопільської сільради (голова — Панасюк).

Зовсім не приступали ще до роботи на шляху Одеса — Вознесенськ. Колгоспи сільрад — Петрівської, Олександрівської та Широківської вважають, що дані завдання їх не стосуються.

Треба негайно всім включитись в шляхове будівництво і виконати дане кожному завдання, приймаючи до уваги, що ніхто за нас його не виконає.

О. М. Шестопалоз, зав. райшляхвідділом.

ЗООВЕТКОНСУЛЬТАЦІЯ

І. Ф. КУТУЗАКІ — ст. зоотехнік РЗВ

Утримання та догляд птиці

Колгоспи, які одержують курчат з Одеської інкубаторної станції, не підготувались ще як слід до прийому птиці: не підготували відповідного приміщення, кормів.

Будувати, або пристосовувати таке приміщення краще на краю села або в саду, не ближче 300-350 метрів від інших господарських будівель колгоспу.

Приміщення слід розташовувати на сухому високому місці з глибоким заляганням грунтових вод і з таким станом грунту, щоб забезпечити найкраще стікання весняних та дощових вод від приміщення.

Вогкість приміщення шкідливо видбивається на утриманні всіх видів птиці.

Приміщення для птиці повинно бути світлим, з доброю вентиляцією і без протягів. Приміщення треба будувати вікнами на південь або схід і на кожних 10-12 кв. метрів підлоги повинно бути 1 кв. метр вікна.

Температура приміщення взимку не повинна бути менше плюс 3-4 градуси Ц.

Приміщення повинно бути обладнане спеціальними лазами для курей розміром 30×35 см. На 1 кв. метр приміщення повинно припадати курей не більше 3-4.

Кожне приміщення для птиці повинно мати окремий відділ з засіками для зберігання і підготовки кормів, а також повинно бути обладнане сідалами, гніздами, годівницями, напувалками, ящиками для посліду та інш.

Сідала для курей треба влаштовувати коло задньої стінки приміщення, на висоті 0,8 до 1 метра від землі, на одному рівні — 4-5 рядів. Не можна влаштовувати сідала драбиною, бо кури, намагаючись сісти вище, штовхають одна одну, падають і завдають собі травматичних пошкоджень. Сідала повинні легко зніматися для дезинфекції. Площа сідала повинна бути не менше 20 см. на одну курку. Жердки для сідала брати не товстіше як 4-4,5 см., закруглені вгорі.

Гнізда в курниках ставити з розрахунку: 1 гніздо на 7-8 курей.

Відсутність попільних ящиків призводить до того, що кури дуже розгрібають долівку курників.

Щоб на курей не нападали паразити, при вході в приміщення повинен бути ящик з подушкою, змоченою 3-х процентним розчином креоліну.

Пташиний послід — цінне добриво, але при зберіганні на сонці, під дощем — втрачає повністю цінні властивості. Для зберігання гною треба влаштувати гноєсховища у вигляді простої ями, щільно закритої дерев’яною кришкою.

Утримувати водоплавну птицю краще на ставках, бо удобрюючи ставок калом, сприяє розвиткові у воді різних організмів, якими годується риба.

Біля приміщення повинен бути просторий вигул, на якому птиця повинна бути цілий день. Напувалки, годівниці, гнізда треба дезинфікувати гарячим лугом, сідала і стіни білити вапном, щоп’ятиденки замінювати солому в гніздах. Хворих

або підозрілих на захворування птахів необхідно негайно ізолювати.

Кожний голова колгоспу повинен недопускати знеосібки в догляді птиці і працівників закріпляти за фермою не менш, як на 3 роки. Середні норми навантаження на одного доглядача птиці, Наркомземом рекомендуються такі: дорослої птиці — курей 400-600 шт., молодняку — курчат 500-600 шт.

Оплату праці рекомендується за такими розцінками: за обслуговування курей до 300 шт. нараховувати щомісячно 10-12 трудоднів, до 400 шт. — 14-16, до 500 шт. — 16-18, до 600 шт. 18-20 трудоднів. Крім того нараховувати 0,6-0,7 трудодня за кожну сотню знесеного яйця.

Коли молодняк птиці виводиться під квочками, то нараховують трудодні за кожні 10 штук одержаного здорового молодняка: при виході до 80 проц. від кількості підсипаного яйця — 0,6-0,8 трудодня, при виході 80 проц. — 1-1,5 трудодня.

Про боротьбу з оводом

Овод ділиться на 3 види: шкіряний овод, шлунковий і носовий.Кожна самка в жаркі дні відкладає на шкірі крупного рогатого скоту до  400 яєць, з яких через 5-6 днів виходять личинки, що проникають в шкіру. Вони живуть в організмі тварини до весни. Личинки перетворюються в лялечки, а через 5-6 днів виходить з них дорослий овод.

Можна рекомендувати такі міри боротьби з оводом: 1) Видавлювання личинок руками з желваків або надавлювати на свищ порожнею пляшкою (личинка попадає в пляшку)

Шлунковий овод нападає на коней. З відкладених самкою на кожі яєць виходять личинки, які губами, зубами або язиком переносяться з шерсті в рот і попадають у шлунок.

Личинка разом з калом попадає на землю і робиться лялечкою. А з лялечки виходить дорослий овод.

Міри боротьби: періодична чистка коня влітку під час кладки яєць, видавлювання личинок руками або витягування пінцетом з прямої кишки коня весною.

Носові оводи бувають у коней, овець, верблюдів і відносяться до живородних комах. Самка викидає живі личинки в ніздрі тварини. Личинки пробираються всередину полості голови, до мозку і викликають падіж скоту.

Міри боротьби: обмазування морди дьогтем з жиром або заливання в ніздрі рідкого масла. Всі зібрані личинки потрібно знищувати.