Культурне життя у селі та децентралізація: як розвиватися сільським клубам

  Культурне життя в українському селі представлене більш як 16 тисячами закладів, з яких кількість сільських клубів складає 80%. У будинках культури працюють різноманітні гуртки, де проходять заняття з хореографії, вокалу, акторської майстерності тощо. Часом сільський клуб - єдине місце дозвілля та розвитку творчості населення.

  Утримання культурних установ після реформи децентралізації переходить до об’єднаних територіальних громад. Якщо для освіти та медицини передбачена державна субвенція, то на розв'язання питань культурної сфери громада має залучати кошти зі свого бюджету.

  Фінансування культури часто формувалося за "залишковим" принципом, а кошти спрямовувалися на нагальні проблеми, такі як дороги, упорядкування території, житлово-комунальне господарство тощо. Окрім того існує проблема кадрового голоду, в результаті у маленьких селах є випадки, коли обов'язки декількох посад - директора, художнього керівника, керівника гуртків, а подекуди й технічного працівника - лягають на плечі однієї людини, на ентузіазмі якої все тримається. Так, менш спроможні громади й маленькі села можуть взагалі залишитись без закладів культурного життя.

  Перетворення сільських клубів у нові осередки культурного життя здатне покращити ситуацію.

  1. Старі нормативи 1998 року, за якими на території кожного органу місцевого самоврядування має працювати мінімум один заклад культури, не враховують демографічних змін та результатів реформи децентралізації. Подекуди ОТГ доводиться утримувати окрім сільського клубу ще мережу бібліотек. Часом в громаді утримують велике приміщення сільського клубу, яке майже не працює, і навпаки, є громади, де заходи в будинку культури проводяться постійно за участю всіх жителів й місця всім не вистачає. Отже, задля оптимізації бюджетних коштів необхідно провести аналіз культурних потреб населення.

  2. Трансформація застарілих клубів може проходити як об’єднання культурно-освітніх центрів в один багатофункціональний хаб, де могли б розміститися бібліотека, комп’ютерний клуб і громадський простір для спілкування та проведення культурно-розважальних заходів. Такий досвід вже є у Теребовлянській ОТГ Тернопільської області: там створили 5 центрів культури та дозвілля, які об’єднують усі села ОТГ та адмінцентр громади й надають широкий спектр послуг. Будівлі колишніх сільських клубів працюють, в них проходять заходи, але вони не є окремими юрособами. Працівники таких центрів культури вважаються інструкторами. У Вінницькій області, в Іллінській громаді під координацію центру культури, мистецтва та естетичного виховання об’єднали усі бібліотеки та будинки культури.

  3. Співробітництво громад може стати одним з ресурсів розвитку культурного життя. ОТГ мають право здійснювати співробітництво на основі договору, в тому числі й у сфері культури. Один з варіантів: громади можуть спільно створювати та утримувати заклад культури, або ж одна громада може надавати населенню іншої культурні послуги.

  За матеріалами ініціативи "Децентралізація".