Світ вступив у новий «вітамінізований» рік

  Генеральна Асамблея ООН оголосила 2021‑й Міжнародним роком овочів та фруктів. Гендиректор Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Цюй Дуньюй закликав усі країни світу — шляхом впровадження інновацій та передових технологій — нарощувати стійке виробництво овочів та фруктів, інших харчових продуктів, які складають основу здорового способу життя. Він також відзначив, що пандемія коронавірусу змусила людство шукати нові шляхи в боротьбі з голодом та неповноцінним харчуванням. На думку керівника ФАО, країни світу мають розглядати Міжнародний рік овочів та фруктів, як можливість удосконалити інфраструктуру та методи ведення сільського господарства і, таким чином, підтримати сільгоспвиробників. Адже цей напрямок виробничої діяльності може стати для них надійним джерелом прибутків.

  Учасники асамблеї підкреслили, що овочі та фрукти — цінні джерела клітковини, вітамінів та мінералів, корисних фітохімічних речовин. ФАО та Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендують кожній дорослій людині щоденно з’їдати їх не менше 400 г, що сприятиме профілактиці багатьох хронічних недугів, в тому числі й таких грізних, як рак, цукровий діабет, хвороби серця та низки інших.

  Все це стосується й України, ще і як члена ООН, її громадян, особливо тих, які проживають у сільській місцевості та мають можливість долучитися до цієї важливої справи.

  На ринках, в магазинах населених пунктів вже колишнього Лиманського району, нині реалізується чимало різної овочево-фруктової продукції. Однак ціни на неї, що не є, кусаються. Так, на доброславському ринку за кілограм столового буряка нині необхідно викласти не менше 7 грн, капусти — 5 грн, картоплі — 11 грн, моркви — 7 грн, цибулі — 6 грн, зимових сортів яблук — 18 грн, груш — 40 грн. А ось часник, яким чимало громадян зміцнюють свій імунітет, особливо в період пандемії, злетів у ціні аж до 70 грн.

  Перебуваючи в місцях реалізації овочів та фруктів, інколи можна почути висловлювання окремих громадян, що, мовляв, в умовах степової зони Одеської області практично неможливо ефективно займатися їх вирощуванням. Тому ця продукція й завозиться до нас з-за кордону.

Дійсно, зважаючи на певні кліматичні та погодні обставини, можна було б з цим певною мірою погодитися, якби дари овочевих плантацій та садів не доставлялася до нас з Туреччини, Ізраїлю, Єгипту, деяких інших країн, де природні умови їх вирощування не кращі за наших.

  Мешканці старшого покоління сіл району три-чотири десятиліття тому на тутешніх землях вирощували та збирали чималі врожаї і овочів, і фруктів. В даному разі можна згадати хоч би про радгоспзавод «Ониськівський» — одне з найпотужніших свого часу агроформувань Одещини по вирощуванню та виробництву фруктів, ягід та відповідної плодоягідної консервованої продукції, очолюване тоді досвідченим знавцем садівничої справи Валентином Петровичем Логвіновим. З назви сільгосппідприємства прослідковується і назва села, розташованого на території нинішньої Доброславської ОТГ.

  Далеко за межами району були добре відомі здобутки фонтанських та красносільських овочівників, які трудилися на територіях нині створених однойменних ОТГ.

  Звичайно, нині вже інші часи. Однак ставлення людей до споживання цієї корисної для організму продукції не змінилося як на півдні, так і в інших регіонах країни.

  Співвітчизники хочуть мати на столі в достатній кількості екологічно чисті, недорогі за ціною овочі і фрукти, вирощені на рідній землі. І про це слід не забувати на усіх щаблях влади.

  Держава має створити для фермерів, одноосібників і рядових селян вигідні умови для вирощування та збуту вітамінізованої продукції. Все решта — справа людських рук.

  Оголошений 74-ою сесією Генасамблеї ООН заклик — це сигнал на нинішній та наступні роки щодо налаштування свідомості людей на важливу роль овочів та фруктів в їхньому житті, на зміцнення продовольчої безпеки кожної країни світу.

Автор: Іван Рафальський.