Мирослав Кошелюк: десять ознак якісної стратегії громади

  Як оцінити якість стратегії громади розповів незалежний експерт Мирослав Кошелюк на сайті «Децентралізація». Якісний процес стратегування є передумовою того, що в результаті вийде добрий документ і розуміння того, яким він має бути.

  Ознаки того, що стратегія громади дійсно якісна.

  Інклюзивність. Добра стратегія — це, перш за все, стратегія громади. Це не політична декларація міського голови (голови громади), не план роботи ради громади чи її виконавчих органів, це — спільне бачення майбутнього, навколо якого об’єднується вся громада. Чи це так, чи ні, з самого документу визначити однозначно важко, але варто взяти до уваги, від чийого імені написана стратегія, «суб’єктність» включених в неї заходів і опис того, наскільки інклюзивно розроблялась стратегія.

  Аналітичність. У хорошій стратегії мають бути не тільки й не стільки сирі дані, статистика, — у багатьох випадках так званий профіль громади не включається в її текст, а йде окремим додатком до неї. Головне — якісний аналітичний діагноз з чітким визначенням проблем і викликів.

  Стратегічність. Тавтологія в такому випадку доречна, тому що мова йде про те, чи документ дійсно є стратегію чи ні. Якщо просто описані поточні проблеми й наміри їх вирішувати, то це не стратегія. Мають бути визначені середньо- або довгострокові цілі та ресурси, від яких залежить спроможність їх досягти. І тут є дві принципові речі — формування сильної громади (укріплення ідентичності, залученості громадян, розвиток інститутів громадянського суспільства, діалог влади та громадян тощо) і якість економічного блоку.

  Міжмуніципальна співпраця. Жодна громада не розвивається ізольовано. Налаштованість тільки на конкуренцію в багатьох випадках закриває можливість громаді побачити, в чому полягає її реальний потенціал розвитку. Не випадково у деяких країнах консультація з сусідніми громадами й регіональними агенціями розвитку є обов’язковим елементом підготовки громадами своїх стратегій. Неможливо ігнорувати потенційну приналежність громади до агломерації, її роль як можливого полюса зростання або вигоди від співпраці з таким полюсом, входження у кластери, місце громади в контексті регіонального розвитку, її приналежність до тих чи інших функціональних територій, передбачених Державною стратегією регіонального розвитку.

  Орієнтація на зовнішніх партнерів (стейкхолдерів). Це ще можна назвати маркетинговим підходом. Так, стратегія визначає цілі саме громади, але їх досягнення здебільшого неможливе без залучення громадою зовнішніх ресурсів. Прямі посили до співпраці з зовнішніми партнерами й зазначені форми, і напрямки такої співпраці додають стратегії плюсів.

  Креативність за формою і підходами. Стратегія не повинна бути стандартною, очевидною. Така стратегія не надихає ні членів громади, ні зовнішніх партнерів.

  Сучасність. Стратегія має враховувати сучасні тренди — і в країні, і у світі (Європі). Риторика європейських чи міжнародних декларацій може здаватись чимось абстрактним і (наразі) у наших реаліях далеким. Але це не так — і загрози, і нові підходи поширюються, ширше і швидше. Розуміння таких трендів розширює горизонт бачення і підвищує привабливість стратегії.

  Недекларативність. Кожен, хто знайомиться зі стратегією, ставить собі питання — чи будуть реалізовані закладені в ній наміри? До ствердної відповіді схилятиме чітка логіка переходу від бачення і пріоритетів (чи стратегічних цілей) до оперативних цілей, визначення індикаторів їх досягнення, а також наявність у документі ключових стратегічних проєктів. Їх детальне опрацювання відбуватиметься уже після прийняття стратегії, але їх наявність може додати стратегії конкретики й переконливості.

  Просторовий аспект. Добра стратегія розвитку громади має базуватись на просторовому аналізі й враховувати просторову складову її впливу. Стратегічне і просторове планування на рівні громад однозначно мають бути інтегровані.

  Цілісність процесу стратегічного планування. Наявність чіткої моделі імплементації стратегії й моніторингу її реалізації — показник того, що стратегію справді збираються впроваджувати. Важливо, щоб був визначений зрозумілий взаємозв’язок між різними програмними документами, їх ієрархія і послідовність розробки й коригування. Якщо стратегія — просто окремий документ, ймовірність, що вона залишиться нереалізованою, значно вища.

  Форма не гарантує якість. Більшість наведених ознак якісної стратегії вказують на те, що якість стратегії визначається іншим — її «комунікативністю». Саме залучення усіх зацікавлених стейкхолдерів до розробки стратегії, налагодження комунікації з ними в процесі її розробки й чіткі посили до них в самій стратегії визначають те, наскільки вдалим є процес стратегування.