- Юрію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, що Вас зв’язує з таким видатним селом як Любопіль?
Я тут народився і живу. Школу тут закінчив і після армії вже організував невеличке фермерське господарство. Працюю з 1994 року. Мій дід працював на землі. Батько був механізатором, комбайнером. Потім він очолив тракторну бригаду, зернову і кормову. Ось так все життя на землі. Я вже продовжую династію.
- У чому особливість Любополю?
Розташування у гарному місці на березі Тилігульського лиману. Місцевість дуже мальовнича. Хто хоче - займається землею, хто працює на підприємстві, яке створено після розвалу колгоспів. Кожен знайшов щось своє.
- У села є можливості сьогодні розвиватися? Мабуть, одноголосно проголосували за об’єднання в громаду?
По-перше, нема розвитку через те, що у нас все впирається в гроші. Дуже великих надходжень не має, тому що фермерські господарства, які базуються на території Любопільської сільради, не мають можливостей. Ми почули, що тут буде створюватися Визирська громада. Визирка запросила нас до себе і ми із задоволенням прийняли цю пропозицію. Якщо до нас буде заходити більше надходжень, значить буде дорога й інфраструктура буде більш розвинута. А зараз, як кажуть, сильно не розженешся на ці кошти.
- Як депутат, у яких напрямках допомагаєте людям?
Завдяки своєму статусу я маю такі можливості. Коли була стихія та були без світла люди, то ми підстанцію тягнули. Допомагали на водокачці, щоб село було із водою. Я вже чотири скликання на посту. А якщо обирають депутатом - значить люди мають довіру! Після виборів у громаді будуть нові перспективи і з’явиться можливість закінчити нашу дорогу. Ми її вже почали і шматочок, більш, ніж два кілометри, у нас вже є. Думаю, що сам процес будівництва буде закінчено. На це дуже надіємося.
- Яка історія цієї дороги?
Там її не було взагалі. Там така дорога, що коли звертаєш з траси, ці сім кілометрів до дому - просто жах. Яма на ямі. Ось саме тому немає автобусного зв’язку у нас. Люди не мають можливості виїхати з села. Який власник підприємства відправлятиме туди машину, якщо там немає дороги?
- А як з’явилися перші два кілометри?
Почалося все з процесу об’єднання. Звернулись до обласного депутата Олега Джумберовича Кутателадзе і він взяв на контроль це питання. Пройшло зовсім мало часу і дорога з’явилася. Ми всі сподіваємося, що завдяки новим можливостям вона буде закінчена.
- Як сприйняли новину про відновлення лиману водою?
Дуже важлива новина для всіх, бо всі розуміли, що з кожним роком лиман гинув більше і більше. Берег був метр, потім вже два метри, потім три. Дійшло до того, що машини почали їздити по берегу, там, де раніше була вода. А зараз чудова новина, що вода йде до лиману. Пустили з моря. Було збудовано спеціальну споруду, щоб канал не замулювало. Так вода пішла із моря в лиман. Знову ж таки у цьому напрямку нам допоміг наш обласний депутат Олег Джумберович Кутателадзе. Він взяв собі на замітку це питання і вирішив його. У нас до нього є велика довіра. Це людина, яка обіцяє і робить. А це - дуже важлива риса!