Великдень: від джерела до сьогодні

  Спочатку святкування Пасхи пов'язане зі звільненням єврейського народу від рабства в Давньоєгипетської імперії, де він був засуджений до винищення, позбавлений своєї ідентичності та релігії. Святе Письмо говорить: після того, як Бог здійснив 10 страт над єгипетським народом і дійшла черга до смерті первородних, було заповідано народу Божому (євреям), щоб вони ніч відсвяткували традиційною вечерею і йшли з рабства, через пустелю, в обітовану землю. Під лідерством Мойсея, гнаний єгипетським військом, народ шукав своє місце в Палестині 40 років. І єврейська Пасха (Песах) означає перехід - від рабства до свободи, від винищення і смерті - до життя, від безбожного до існування в союзі з Богом.

  Песах є передвісником Пасхи християнської, коли за беззаконня людства розплатився Син Божий, що взяв на себе гріхи світу, що пройшов через зраду, страждання, смерть на хресті й воскрес в третій день з мертвих, воскресивши з собою всіх, починаючи від Адама і Єви. У Христі гріхи всіх людей прощені, і миряни можуть почати жити новим життям, не боячись смерті. Апостольська керигма - звістка про Воскресіння Христа - змінила лик світу і стала початком нової планетарної цивілізації.

  У східнослов'янському світі Воскресіння Христове не тільки найголовніше, найбільше свято (рівновеликими йому вважається тільки Різдво, Благовіщення та Успіння Богородиці), це й особливий час для всіх християнських народів: час весни, відродження життя, з яким пов'язано багато звичаїв землеробських, осілих племен, включаючи українців.

  Великодній час ділиться на два тижні. Перший - від Вербної неділі до Воскресіння Пасхи Христової. Це Страсна Седмиця, коли слідом за Ісусом християни проходять всі щаблі його страждань і спокутної жертви. Понеділок Євангеліє розповідає про зустріч Ісуса з фіговим деревом, яке всохло від того, що не дало плоду Спасителю. Вівторок - жорстка суперечка з фарісеєвими книжниками. Середа - день, коли Юда торгується за життя свого Вчителя, час зради та продажності. Великий Четвер - встановлення Таємної вечері, головного таїнства всього християнського світу, коли по молитві всієї церкви в руках священника хліб і вино перетворюються у Святе Тіло і Кров воскреслого Ісуса Христа, і кожен християнин після сповіді може прийняти Причастя. П'ятниця присвячена спогадам про засудження і Хресній дорозі страждань Сина Божого на Голгофі і Його смерті. У цей день читають 12 Євангелій, що оповідають про страшну смерть земного життя Ісуса. Полум'ям свічок, принесених в цей день зі служби, люди висвітлюють двері своїх будинків від усякої скверни. Це означає, що Пасха почалася.

Великдень містить і страждання Христа, і Його перебування у гробі. В Суботу Христос сходить в надра Ада, щоб вивести звідти всіх стомившися, від Адама і Єви, оскільки Його смерть звільняє людство від гріха. І в ніч на неділю по всій землі лунає передзвін і спів "Христос Воскресе із мертвих". Служиться Великодня Літургія, закінчуються всі пісні дні, освячується те, що буде стояти на святкових столах. Тому що Великдень в перших своїх днях це, перш за все, сімейні застілля. Обов'язкові на цих столах, як символ життя, паски та крашанки.

На заході України збереглося мистецтво великодніх писанок - вершини народної творчості. Протягом всього Посту умільці розфарбовують спеціальним способом яйця. Майстерність це дуже тонка, філігранна, доступна далеко не кожному художнику.

  Наступна після Пасхи неділя називається поминальною, або неділею милосердя. А слідом за цим, у вівторок наступає Радониця (Родониця), коли християни відвідують могили своїх померлих в знак спогади про рід. Оскільки всі воскреснуть у Христі, люди йдуть привітати, як живих, тих, хто був перед ними, і діляться - подають милостиню великодніми продуктами - з тими, хто найбільше цього потребує. Духовенство вітає підтримку цього звичаю за винятком одного: кладовища, місця освячені, не призначені для розпивання алкогольних напоїв.

  Також в народних звичаях українців з часу святкування Пасхи існували змагання народних хорових виконань. Молодь на галявинах влаштовувала динамічні, завзяті ігри хороводів, розташовуючись колами. Ще до Голодомору 30-х років можна було чути по селах так звані граївки з веснянками. Ці хороводи з піснями охоплювали всіх селян, незалежно від віку. У Західній Україні від тих хороводів зберігся тільки так званий кривий танець, що нагадує ритмічне бігання серпантином, взявшись за руки під мелодії великодніх народних пісень. Граївки з веснянками - фольклорний скарб українського народу, якій підтверджує, що дух народу живий і вписується в загальнохристиянське святкування.

  Апостольські Євангелія проголошують усім вірянам: Христос Воскрес, і рід людський воскресне для кращого світу.