Земельна реформа: що в фіналі та в чому профіт (частина друга)

  16 березня президент Володимир Зеленський у своєму екстреному зверненні наголосив, що не зважаючи на карантин через коронавірус, парламент має впровадити земельну реформу. 29 березня Володимир Зеленський закликав Раду невідкладно ухвалити два закони, необхідні для отримання Україною допомоги від міжнародних партнерів - про гарантії неповернення банків колишнім власникам та про запуск ринку землі. 31 березня Верховна Рада проголосувала за відкриття ринку землі. Законопроєкт підтримали 259 народних депутатів. Він вступить в дію з 1 липня 2021 р. На яких умовах, ми писали на початку травня.

  Проте, багато експертів кажуть, що взаємозалежність західних коштів та продажу вітчизняної землі трохи перебільшена, а також прогнозують купу негараздів через недопрацьований закон.

  Таке визнання Олег Немчінов дав в інтерв’ю інтернет-виданню "Главком". Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький також розповів "Главкому", що в ухваленні закону про продаж землі був насамперед зацікавлений уряд, бо це має забезпечити зростання ВВП України від 1% у перший рік до 3% на п’ятий рік реалізації. За словами урядовця, у Меморандумі МВФ, у першу чергу, йдеться про структурні реформи в Україні, які дуже потрібні нашій державі. А ось земельної реформи МВФ не вимагав, зазначив економіст.

  Він впевнений, що, всупереч багатьом прогнозам, через рік закон про ринок землі не скасують і не відтермінують на невизначений термін.

  Нагадаємо, що у березні президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg зазначав, що продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом важливе для України не лише з точки зору отримання чергового траншу, а й для підтримки довіри міжнародних інвесторів.

  Аналітики погоджуються, що формально Україна виконала нібито вимогу МВФ щодо відкриття ринку землі, і тому український уряд зможе розраховувати на відновлення співпраці та гроші фонду. Це вважається, як "великий плюс" закону. Водночас, аналізуючи деталі, експерти із земельних питань не приховують свого розчарування, бо фактично Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі ще більше, ніж на рік, і створила умови для спекуляцій з землею.

  На його думку, такі спекуляції приведуть до того, що, через обмежений попит на землю з боку юридичних осіб, найближчі чотири роки власники земельних паїв не зможуть продати свою землю за ринковою ціною і будуть змушені віддавати свої земельні ділянки зі значним дисконтом. Ефект від цього закону нульовий. Росту економіки не буде, коментує DW прикрі перспективи Олег Нів'євський.

  Аналітиків, з якими вдалося поспілкуватися DW, бентежить й те, що норма про відсоток концентрації землі "в одні руки" в межах області, району та однієї територіальної громади взагалі зникла з закону, а юридичних осіб та іноземців українські депутати усунули від можливості купити землю. Крім цього, експерти побоюються, що спекулятивні скупки сільгоспземлі з метою перепродажу можуть привести до того, що землю перестануть обробляти.

  Неоднозначне ставлення до ухваленого закону продемонстрував і відомий в Україні інвестиційний банкір Сергій Фурса. На своїй сторінці в Facebook він зазначив, що тепер в Україні "піде в минуле порушення базових прав приватної власності, коли у людини власність начебто і є, але розпоряджатися нею не можна". Водночас прийнятий закон про ринок землі він називає "історією про втрачений шанс" України. За його словами, основний ефект від земельної реформи повинен був укладатися в прирості банківського кредитування, яке б привело до масштабного інвестування в агросектор. Але, на його переконання, українські агроолігархи через своїх лобістів у Верховній Раді вихолостили закон і земельну реформу.

  Він вважає, що прийнятий закон про відкриття ринку землі в Україні не можна назвати повноцінною реформою.