Історія цього китайського села повинна стати показовою для будь-якого з українських політиків, які стверджують, що український менталітет і культура не здатні викорінити корупцію, а словосполучення «дати на лапу» буде ще не один десяток років використовуватися в побуті простих громадян.
Перемогти корупцію, побудувати успішну державу, подбати про навколишнє середовище можна. І зробити це можна легко, за якісь півстоліття. Без пафосу, популізму та героїзму. Все, що потрібно — дати людям трохи впевненості, стабільності та мотивації.
Бажання розвивати країну, а не бігти в пошуках кращого в невідомі краї, у населення буде тоді, коли сила права буде сильнішою за право сили. Про це знають всі — від малого до великого — в селі Хуасі.
Сьогодні в селі проживає 35 тисяч осіб. Всі вони живуть в розкішних будинках, їздять на люксових машинах і зберігають пристойні суми на своїх банківських рахунках. Бідняками в Хуасі називають тих, чиї статки менші ніж 400 тисяч доларів. Кожен житель має право на безкоштовну медицину, освіту і житло, їм дають страховку по старості та навіть субсидії на продукти. А в кінці року адміністрація ділить 20% від всього доходу села порівну між всіма жителями, включаючи неповнолітніх дітей.
Селом мільйонерів Хуасі стало завдяки правильно вибудуваній на початку 60-х управлінській політиці секретаря парткому У Женьбао. В ті роки тут проживало трохи понад 500 осіб. Йому знадобилося 30 років, щоб збільшити населення в 70 разів і зробити Хуасі одним з найвідоміших сіл у світі.
Насамперед після приходу до влади У Женьбао взявся аналізувати місцевий ринок і перспективи регіону. І зрозумів, що на фермерстві, яке тоді було пріоритетним і єдиним напрямком діяльності в Хуасі, багато не заробиш. Він домігся від тодішнього вищого керівництва країни дозволу на відкриття текстильного заводу. Тут організували один з перших кооперативів в країні — «Село Хуасі», і кожен житель села став його акціонером. Заробивши перший мільйон вони вклали його в розвиток інших підприємств. Поступово розширюючись, Хуасі згодом скупило околиці 25 прилеглих сіл, і зараз тут працює понад 80 підприємств металургії та текстильної промисловості.
На них, крім місцевих жителів, трудяться ще близько 25 тисяч робітників-мігрантів з інших районів країни. Товари, виготовлені в Хуасі, експортують в більш ніж 40 країн світу.
Дохід села не поступається будь-якій невеликій європейській державі. В середньому річний дохід села дорівнює 51 мільярду юанів (близько 7,5 мільярда доларів).
Через якийсь час постало питання про поліпшення екологічної ситуації в селі.
Проаналізувавши, які з виробництв найбільш згубно впливають на природу, У Женьбао наказав закрити три хімічні заводи, а замість них побудував завод з очищення стічних вод і вклав з бюджету села 1,5 мільйона доларів в озеленення житлової зони.
І Хуасі стало першим в Китаї селом, яке пройшло міжнародну екологічну сертифікацію відповідності стандартам.
Жителі села живуть за принципом: «Якщо хочеш жити комфортно, не поскупися вкласти гроші зі своєї кишені в розвиток свого села». Одна з найвідоміших визначних пам’яток Хуасі — 74-поверховий хмарочос Zengdi Kongzhong. Його висота 328 метрів, на 2 сантиметри нижче найвищої будівлі Китаю — China World Trade Center Tower 3 в Пекіні. На будівництво Zengdi Kongzhong — восьмої найвищої будівлі в Азії та п’ятнадцятої у світі, кожна сім'я в Хуаси зі свого бюджету виділила близько 15 тисяч доларів.
Сума значна, проте кожен житель спокійно розпрощався з грошима. Оскільки всі жителі впевнені в завтрашньому дні.
За матеріалами «Української правди».