Серед безлічі реформ, децентралізація та розвиток місцевого самоврядування в Україні займають особливе місце. Вивчення та аналіз досвіду країн з аналогічним потенціалом допомагає визначити свої перспективи, не повторюючи чужих помилок.
Наприклад, стартові можливості України й Польщі у цьому процесі були багато в чому ідентичні. І якщо в 1990 році різниця ВВП на душу населення в Польщі та Україні становила 124 доларів, то через 25 років цей розрив зріс до цифри 10553 доларів. У рейтингу Міжнародного валютного фонду, за підсумками 2015 року, Польща займала 54 місце, а Україна була 133 зі 186 порівнюваних країн. Чому ж країни сусіди з практично однаковим стартовим соціально-економічним потенціалом через чверть століття отримали кардинально різні показники?  Фото з відкритих джерел.
У Польщі владі вдалося мобілізувати суспільство на зміну системи для проведення глибокої трансформації системи державного управління. А в Україні, сформована система політичної влади, використовувала доступ до державного бюджету лише для власного збагачення шляхом концентрації влади та перерозподілу доступних їй ресурсів.
Ще один приклад - до старту реформи децентралізації в Україні "Укравтодор" відповідав за величезну мережу автодоріг протяжністю 170 тисяч кілометрів. Цілком очевидно, що якісно обслуговувати магістралі в таких масштабах було нереально. Ніде у світі центр управління такою величезною мережею доріг ніколи не зосереджувався в одній точці. Тепер, зі стартом децентралізації, "Укравтодор" відповідає лише за частину системи - це 50 тисяч км. доріг. У Польщі з 300 тисяч км. доріг центральна влада, тобто уряд, відповідає тільки за 90 тисяч. Решта дорожньої інфраструктури - це вже сфера відповідальності місцевої влади. На піку інвестування, у 2011-2013 роках, на розвиток доріг Польща витрачала, в перерахунку на українську валюту - понад 100 млрд. грн. щорічно.  Фото з відкритих джерел.  Фото з відкритих джерел.
Після 2007 року, коли до влади прийшов уряд Туска, настав період стабільності. Саме тоді особливо активно створювалася інфраструктура: будувалися дороги, стадіони, залізниці, аеропорти, морські порти, школи, лікарні. Якість життя поляків зросла. Для Польщі стабільність стала вирішальним фактором. У сусідній з Україною державі були припинені політичні чвари, політики зуміли домовитися про співпрацю в різних сферах. Зокрема - в питанні розвитку інфраструктури, оскільки дороги важливі для всіх: і для політиків, і для виборців.  Фото з відкритих джерел.
Суть реформи місцевого самоврядування в Польщі полягала в укрупненні громад і передачі влади на місця. Польські органи самоврядування самостійно розпоряджаються всіма своїми коштами, і несуть за це повну відповідальність. Саме на місцях вирішують, на що витратити бюджетні гроші: на ремонт дороги, лікарні, школи або на інші цілі. Укрупнення - коли кілька маленьких сіл були об'єднані в гміну - адміністративно-територіальну одиницю, яка в середньому налічує 5-8 тисяч жителів, - сприяло кращому наповненню місцевих бюджетів. Але для цього довелося потрудитися - не скрізь жителі маленьких містечок йшли на об'єднання добровільно.

На початку свого шляху поляки розробили "дорожню карту" децентралізації. У 1990 році вони змінили понад 90 законів, що стосуються розвитку самоврядування, порядку розподілу фінансів, передачі землі, державного майна тощо. Першим і вирішальним кроком на шляху децентралізації стали вибори до місцевого самоврядування нижчого рівня - гміни. Створення через дев'ять років другого - повітів (районів) - і третього - воєводств (областей) - рівнів місцевого самоврядування потребувало прийняття ще 150 нових законів. Фото з відкритих джерел.
Так була ліквідована монополія центральної влади, держвласності та єдиної бюджетної політики. Лише після проведення реформи децентралізації жителі відчули, що самі можуть впливати на життя у своїй територіальній громаді. Люди побачили, як навколо реально стала змінюватися транспортна та соціальна інфраструктури, причому місцева влада їх побажання стала чути, а думку враховувати. Така демократична система управління стала набагато ефективнішою за колишню бюрократичну систему. У законах чітко прописані повноваження влади на місцях і завдання, які вирішує місцеве самоврядування. При цьому кожна його одиниця має свій окремий бюджет, незалежний від бюджету всієї країни. Прозорість публічних фінансів і гласність прийняття кошторису громадських витрат мінімізує корупцію.  Фото з відкритих джерел.
Так, поляки місцевому самоврядуванню відразу віддали 40% всіх бюджетних коштів, а зараз в його розпорядженні вже 60%. Перш ніж ці люди витратять кожен злотий, вони серйозно зважать і визначать, як ефективно розпорядитися наявними активами. Мало того, вони ще й проконтролюють, як органи місцевого самоврядування витратять отримані кошти. Польська гміна має статус юридичної особи, що докорінно змінило її стосунки з центральною владою. Завдяки децентралізації в Польщі були фактично ліквідовані основні монополії. Досвід польської демократії показав, що з власної волі ніяка влада, навіть якщо вона заявляє, що хоче реформ, не бажає ділитися ресурсами й своїми повноваженнями. Лише тоді, коли люди організуються і почнуть вимагати реальної децентралізації, влада стане працювати в цьому напрямку, враховуючи, що громадяни країни - первинні.  Фото з відкритих джерел.
Зараз відносини між гмінами в Польщі будуються на економічно взаємовигідних умовах. Об'єднуючи свої ресурси, громади більш ефективно використовують місцеві бюджети. Від раціональної взаємодії сусідніх гмін виграють всі: в наявності економія бюджетних коштів, а люди отримують якісніші послуги.  Фото з відкритих джерел.  Фото з відкритих джерел.
Польща вже пройшла певний шлях децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Вона своїм прикладом показала, що таку реформу можна здійснити. Необхідні політична воля, підтримка суспільства й експерти-професіонали. Самі поляки кажуть, що децентралізація влади у них все ще триває. Але шлях довжиною в більш ніж чверть століття вже приніс їм свої відчутні результати.