Свято-Миколаївський храм в селі Першотравневе Визирської ОТГ відзначив 25-річчя (фото)

  Прихід православної церкви в селі Першотравневе було офіційно зареєстровано ще у 1993 році. Нечасті служби священниками з сусідніх населених пунктів, які в міру сил окормляли місцеву парафію, тут проходили у приміщенні колишнього сільського магазину. Постійні богослужіння в Першотравневій церкві почалися з появою молодого настоятеля отця Степана у 1996 році. Владика Агафангел, правлячий архієрей, благословив його на служіння парафії цього села. Відтоді прихід Свято-Миколаївського храму став вважатися повноцінним, з цього почався його життєвий літопис.

  Молодого священника члени громади зустріли без особливого ентузіазму та навіть дорікнули, що священник це той, хто храм побудував, згадує настоятель Свято-Миколаївського храму у Першотравневому протоієрей Степан.

  Одеський старець схиархімандрит Іона був відомий своїми діяннями при Одеському Свято-Успенському монастирі. До нього приходили за порадою багаті та бідні, впливові люди та прості, тому що вірили, устами прозорливого старця з ними говорив сам Господь.

  Окрилений пророцтвом отця Іони, протоієрей Степан став повертатися додому. Проїжджаючи на трамваї по Вузівському мікрорайону Одеси, він побачив гарний офіс «Тойота центру», на першій же зупинці настоятель Першотравневого приходу покинув трамвай і сміливо вирушив до цієї будівлі. Там він познайомився з Борисом Езрі, засновником на той час невеликої крюїнговою компанії «Марлоу Навігейшн Україна», який пожертвував на будівництво храму у Першотравневому 300 грн, як сталося потім — перші 300 грн.

  Протоієрей Степан згадує, коли Борис Езрі ще перед початком будівництва вперше приїхав до Першотравневого зі своєю дружиною, то був дуже здивований, що допомагає будувати храм названий на честь Святителя Миколи Чудотворця, покровителя моряків.

  Закладка будівлі Свято-Миколаївського храму у Першотравневому відбулася у 1999 році, а офіційне освячення вже побудованої споруди відбулось у 2012 році. Тринадцять довгих років пролетіли як один день, зізнається отець Степан, тому що весь цей час було присвячено головній справі для подальшого існування парафії. Допомагали на будівництві храму і місцеві жителі, парафіяни. Хто копійкою, хто своєю працею, згадує жителька Першотравневого Валентина Балагура.

  Любов Биченко є парафіянкою Свято-Миколаївського храму у Першотравневому вже понад 20 років. Сьогодні вона бере участь в читанні Псалтиря, богослужбової книги, яка дає можливість живого молитовного спілкування з Богом. Під час читання Псалтиря заведено просити за здоров’я живих православних християн та заступатися за покійних. Любов Биченко щаслива, що в неї є можливість читати Псалтир під зводами рідного храму.

  Молитовному зосередженню парафіян допомагає внутрішнє оздоблення Свято-Миколаївського храму, його настінний розпис. Біблійні сюжети були промальовані одеським художником Сергієм Бурдою, з яким в процесі роботи іноді доводилося починати духовні суперечки, визнає настоятель Степан.

  Справжнім духовним подвигом усього приходу можна назвати той факт, що в процесі будівництва, богослужіння в храмі не припинялися. Два роки вони проводилися у військовому наметі, згадує отець Степан.

  Михайло Лабунський себе вважає парафіянином Свято-Миколаївського храму у Першотравневому вже четвертий рік. Це означає, що весь цей час він відвідує недільні та святкові літургії, вечірні служби — щосуботи та напередодні свят. Сповідується та причащається. До Бога Михайла привіт один випадок.

  Сьогодні побачити живих свідків головних подій, пов’язаних з історією Свято-Миколаївського храму у Першотравневому з кожним роком стає все важче, констатує отець Степан.

  Плодами духовного дорослішання приходу став і той факт, що два його парафіянина закінчили Одеську духовну семінарію і вже, як сільські священники несуть світло слова Божого для вірних у різних храмах Одещини.

  22 травня, коли православна церква відзначає день пам’яті Миколи Чудотворця у Свято-Миколаївському храмі села Першотравневе пройшли богослужіння та храмове свято, вже двадцять п’яте з дня створення приходу.

Авторка: Катерина Гончар.