Володимир Киливник: «Меморандуми, які ми підписали, це путівник»

Володимир Киливник, член правління «Агенції місцевого розвитку Коблівської територіальної громади»
Безумовно, це підтримка лиману, підтримка двох ландшафтних парків. Мені так здається, що ми давно сформулювали створення єдиного національного парку, тобто зараз актуально наведення порядку і грамотне його використання. Те судноплавство, про яке Олег Кутателадзе неодноразово говорив, — ми повинні закінчити канал. По річці Тилігул у нас є проблеми: 106 водосховищ. Тобто треба, об'єднавшись тут, ще впливати на сусідів вище по річці, щоб вона наповнювала лиман.

У нас з’явилися вітроагрегати, найбільша вітроелектростанція Європи. На нашій території при процесі будівництва вітроелектростанції належить побудувати 200 кілометрів доріг. А у громад завдання яке? В інфраструктуру входить будівництво доріг, якщо ми об'єднуємо ці зусилля, завдання можна вирішити ефективніше. 

Чому сьогодні лиман не може грамотно використовуватися, чому люди не можуть по лиману добиратися? Тому що треба побудувати причали та пірси, це все вимагає грамотного підходу. Другий момент, змусити великі підприємства вносити в розвиток свій вклад. Тут проходить аміакопровід, який працює на промисловий вузол, електрика проходить через лиман, через яку птиці вбиваються, чому ці великі підприємства сьогодні не повинні бути учасниками розвитку територій? Коли громади об'єднаються, вони їх запросять до співпраці. 

Я не торкаюся зараз складної медичної проблематики, треба подивитися, як буде розвиватися ця стратегія, мені важко сказати. 

По каналізації, наскільки обізнаний, — ми стежимо за ситуацією, — Визирська громада далі нас зробила крок. Вони, навіть, може, практично підходять, але ми готові поділитися своїм досвідом, тому що ми працюємо з Європою по створенню локальних очисних споруд. В Європі є хороші приклади будівництва очисних споруд. 

Ось в Доброславі буде будуватися пілотний проєкт по лікарні. Тобто не треба тягнути мережі, використовувати всі ось ці централізовані підходи. І сьогодні ми хотіли б там, де краще в Визирці, щось взяти собі. 

Ну і, звичайно, транспортну проблему ми повинні вирішити. І в питаннях екології ми однозначно повинні об'єднатися. 

Ось як приклад, з одеської сторони зайшов інвестор, який зумів у нас зайняти нішу VIP-клієнта. Це створило унікальні умови для існування ділового туризму. Ми вже проводимо конференції високого рівня на цій матеріальній базі сьогодні. Якщо ще опрацюємо, цей досвід стане цінним не лише для нас. І Сичавку-туристичну якось треба розвивати по сусідству. Адже так не може бути, щоб тут добре, а там — погано. Визирська громада десь повинна відпочивати. Така ж проблема в Березанському районі, сьогодні їм ніде відпочивати. При тому, що у нас берег, а громади не мають власних місць. Значить ми повинні домовитися з бізнесом або ж побудувати своє. Тому завдання — частіше зустрічатися. 

Договори, які вимагає уряд, як, наприклад, спеціальний договір 2014 року по міжмуніципальній співпраці, дуже складні. Кожен договір вимагає обговорення громадськості, виносу на сесію і не одну. Тому ті меморандуми, які подали ми, це сьогодні як би путівник. Головне — є бажання з одного і з іншого боку, є якісь конструктивні ідеї, є бачення способів їх реалізації.