Працівник ТІСу: про бджільництво як хобі

Олександр Скульський, майстер з ремонту газового устаткування ТІС, бджоляр

Цьогоріч буде п’ятий сезон викачування меду, а почалося все з курйозної історії. Ми на великодні свята були з сім'єю та друзями в Рені у наших батьків. Відпочивали в садку у кума. Там рясно розквітла акація, на якій ми побачили та спершу почули, як рій злетів з молодою бджолиною маткою. Позичили в сусіда вулик (він давно покинув бджільництво), зібрали бджіл з дерева. Так рій помандрував аж у село Визирка, що біля Южного. До 2021-го ми пасіку тримали тут.

Давно колись мій дід був бджільником, але батько захоплювався полюванням, згодом і я теж. У батьківській оселі від діда залишилися інструменти, димарі, рамки, тож тепер усе знадобилося. Багато чому вчуся за старими книжками, освоюю новітні методики (YouTube у цьому допомагає), експериментую та досліджую.

Бджолина сім’я — це ж ціла держава зі своїм устроєм! Це цікаво і захопливо. А вібрації від крилець бджіл, та ще й з арома-ефектом, нормалізують артеріальний тиск і заспокоюють (згодом планую побудувати апі-будиночки для цілющого сну на вуликах). Результат праці бджіл корисний для людей: від запилення рослин до збирання різноманітної продукції, аналогів якій немає у природі.

Олександр Скульський, майстер з ремонту газового устаткування ТІС, бджоляр
У більшості областей України зима минула без значних втрат, що дає надію на продуктивний сезон цього року. У нас теж мінімум втрат. На зиму бджіл із запасами меду треба залишити, щоб від голоду не мерли й зайвий раз вулика не відкривати. У нашій місцевості бджоли чудово зимують на вулиці, вони самі регулюють температуру у вулику. Багато про це науково описано, але я щоразу дивуюся, які ж бджоли організовані та розумні, а вони лише комахи.

Найскладніший період для бджоляра — весна, коли бджола починає плодитися, а нема чим годуватися: пізня весна — нічого не цвіте або часто і сильно дощить. Улітку боїмося посухи. Також є проблеми не природного характеру: фермери обробляють поля засобами захисту рослин, не попереджаючи пасічників, бджоли отруюються, можуть загинути цілі пасіки, а це сотні, тисячі бджолиних сімей. Тож налагодження відносин між бджолярами та фермерами — це нагальне питання. З власного досвіду скажу: спрацьовує людський чинник та особисті стосунки з фермерами, лише переговорами можна дійти згоди та порозуміння.

Олександр Скульський, майстер з ремонту газового устаткування ТІС, бджоляр
Тонну меду за рік сім’я з трьох людей не подужає точно (сміється). Перший рік-два мед роздавали родичам, знайомим, як кажуть, на пробу. Далі спрацювало сарафанне радіо. Кілька клієнтів приїжджають у день викачування меду і свіжесенький беруть гуртом. Хтось замовляє наперед на рік, хтось просить пів літра меду. Згодом за запитами споживачів збільшили асортимент продукції. Мені навіть цікаво стало сортувати обніжжя (квітковий пилок) за видом цвітіння, він і на смак, і за кольором інший. Дружині подобається оформляти продукцію, з особливою любов’ю вона пакує подарункові набори (особливо турботливо в посилки по Україні). Взагалі, продажі — це до неї.

Бджоляру важливо дотримуватися належних санітарно-гігієнічних норм, оскільки це запорука якості товару. Якість я гарантую своїм ім’ям і обов’язково засвідчую документально: щороку проводимо лабораторні дослідження бджіл (весняного підмору) щодо стану їхнього здоров’я та якості та чистоти меду. Це справа честі. Україна до 2017 року входила до трійки найбільших експортерів меду після Китаю та Аргентини. Головний ринок збуту для українського меду — країни Європейського Союзу. І саме за якість і смак цінують у світі натуральний український мед.

Олександр Скульський, майстер з ремонту газового устаткування ТІС, бджоляр
Я не експерт, але підтримую тісний зв’язок із громадою бджолярів з різних регіонів: ми обмінюємося досвідом, ділимося думками про стан галузі в країні. На сьогодні бджільництво має переважно запилювально-медовий напрям. Крім меду виробляються додаткові продукти бджільництва: прополіс, квітковий пилок, перга, бджолине маточне молочко, бджолина отрута, які є сировиною для харчової та фармацевтичної галузей. Для довідки: один українець споживає приблизно 0,8-1,2 кг меду, американець — 0,76 кг, мешканець країн ЄС — 0,65 кг, китаєць — 0,25 кг. Вважаю, що у бджолярів є стимул розвивати галузь, яка вже є важливою складовою економіки України, зважаючи на об'єми виробництва та експорту продукції.

Основними проблемами бджільництва вважаю:

• відсутність державної фінансової підтримки галузі (радше недостатня інформованість бджолярів про таку можливість);
• низька технологічна культура виробництва продукції, її перероблення та фасування, відсутність промислових технологій (зараз кожен впроваджує свій стандарт тари, вмісту тощо. Може, це маркетинг і креатив, але ж як контролювати хаос?);
• зменшення масштабів посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин та недостатнє використання бджолозапилення (це приклад іншого боку прогресу в аграрному секторі, коли самозапильні рослини не потребують бджіл);
• погіршення стану довкілля, як наслідок, масові отруєння бджіл;
• недостатнє ветеринарне забезпечення, що зумовлює неконтрольоване поширення захворювань бджіл (від банальних кліщів до вірусних недуг);
• відсутність законодавчого регулювання виробництва та якості продукції на експорт.

Але хочеться сказати й про непогані перспективи. Останніми роками кількість пасічників збільшується, і вони дедалі досвідченіші та вмотивованіші. Майбутнє у бджіл, бджільництва в Україні є. Тому, як завжди, бажаємо всім корисного та смачного меду, міцного здоров’я і щасливого життя! Ласкаво просимо на пасіку дегустувати свіжий мед наприкінці червня.