14 грудня 1850 року в родинному помісті штабс-ротмістра Дмитра Михайловича Кузнєцова в селі Степанівка, народився син Микола, в подальшому відомий живописець, професор Імператорської академії мистецтв.
Природа цієї місцевості сприяла розвитку творчих здібностей та розкриттю таланту юнака. На багатьох полотнах, вже у зрілому віці, він відтворив місцеві краєвиди. Батьки провокували синові кар’єру військового, але він не став продовжувати сімейну традицію. У 1876 році обдарований художник був призначений професором – керівником майстерні батального живопису академії.
Микола Дмитрович часто виїжджав за кордон, знайомлячись з роботами зарубіжних художників. З роками і сам він посів гідне серед тодішньої творчої інтелігенції царської Росії.
У гостях нашого славетного земляка в Степанівці бували видатні митці: художники К. Костанді, В. Сєров, Л. Пастернак, І. Рєпін, Г. Головков, А. Розмарицин, І. Похітонов, співак Ф. Шаляпін, чеський скрипаль Ф. Ондржичек, вчений І. Мечников, колекціонер П. Третьяков та інші.
М. Д. Кузнецов, портрет П. І. Чайковського
У власному будинку в Одесі у М. Д. Кузнєцова була майстерня та галерея, відкрита ним у 1900 році, де знаходились картини вітчизняних та зарубіжних художників, були виставленні вироби зі старовинної бронзи та порцеляни. Художню галерею відвідали композитор П. Чайковський, авіатор С. Уточкін, граф М. Толстий, портрети яких свого часу написав М. Кузнєцов.
Микола Дмитрович мав ліберальні погляди, був чесним, відвертим. Незважаючи на невдоволення оточуючих, він пов’язав свою долю з простою заробітчанкою Г. Г. Проценко. В сім’ї Кузнєцових народилося дві дочки Марія та Людмила та син Михайло.
Найбільш відомими мистецькими творами художника є: «В свято», «Об’їзд володінь», «Ключниця», «Мировий посередник», «У відпустці» та інші.
М. Д. Кузнецов, "У відпустці" (1882 р.)
М. Д. Кузнецов, "У свято" (1879-1881 рр.)
М. Д. Кузнецов, "Весна" (1913 р.)
М. Д. Кузнецов, "Літній вечір в Україні" (1889 р.)
М. Д. Кузнецов, "Об’їзд володінь" (1879 р.)
Одна з доньок Кузнєцових стала оперною співачкою – Марія Миколаївна Кузнецова-Бенуа. Вона народилась у батьківському помісті в Степанівці. Творчість батька, його дружба і зв’язки з видатними діячами мистецтва того часу сприяли формуванню її святогляду та естетичних смаків. Співу вона навчалась у Петербурзі у італійського педагога Марті. На оперній сцені дебютувала в 1904 р. в Петербурзі, згодом стала солісткою Маріїнського театру. Гастролювала співачка у Москві, Парижі, Лондоні, Монте-Карло, Ніцці, Нью-Йорку, в Японії. Була вона також солісткою Стокгольмського та Копенгагенського оперного театрів.
Після жовтневого перевороту Кузнєцови змушені були емігрувати за кордон.
Садиба Кузнецових у Степанівці (наші дні)
Садиба Кузнецових у Степанівці з висоти пташиного польоту.
Матеріл підготували при підтримці газети "Слава хлібороба" та Першотравневого НВК.