"Перемога" №42, 16 сентября 1945 г.

Райцентрові культурний вигляд

Наш райцентр — с. Антоно-Кодинцеве повинен бути зразком для всіх сел нашого району.

На привеликий жаль і сором на сьогодні цієї ролі він не може відогравати.

Багато ще треба прикласти праці, щоб надати йому належного культурного вигляду.

Про боротьбу з антисанитарним станом села ніхто не дбає; вулиці й провулки забруднені сміттям, попелом і брухтою, не кажучи вже про двори, в які ніхто не втручається.

Тини й обори — розвалені, заросли бур’янами. Влітку стовби пилюги, а ось тільки почнуть дощі — море грязюки.

Про базар немає чого й говорити, бо йому досі не відведено місце, не кажучи вже про обладнання його столиками, будками тощо.

Лазня й перукарня також ще не набули тут право на існування, і кому дуже потрібно скористуватись їхніми послугами, може поїхати в Одесу.

Село хоч і не велике, але ж порядок повинен бути. Вулиці всі — без назв, будинки не занумеровані. Приїзжій людині зразу важко орієнтуватись і доводиться витрачати марно час, щоб розшукати яку установу, що здебільшого не мають і вивісок.

Листоноша цілими днями розшукує адресата бо знати всіх мешканців справа не легка, коли на листі значиться лише назва села, подібно до того, як у Чехова Ванька Жуков писав: «в деревню дедушке». Комунвідділ і відділ будівництва райвиконкому повинні негайно вжити заходів до впорядкування райцентру.

Треба встановити суворий контроль за додержанням санитарного стану як установами так і окремими особами. Покласти край наявним озерам багна в центрі села в час дощів.

Не обмежуватись лише плануванням на папері, а те, що необхідне й можливе, зробити зараз.

Всі організації й установи нашого району, намічаючи план відбудови й будівництва, в зв’язку з переходом на мирну роботу, повинні докласти зусиль, щоб перетворити наш райцентр на квітуче, зразкове й культурне село.

Д. ЗІНОВКІН

Заготовляйте пізній силос

Силос називають травневим пасовиськом у грудні. Цей прекрасний соковитий корм дає можливість зекономити велику кількість грубих кормів і концентратів.

Правильно заготовлений силос зберігається кілька років і згодовується зимою й літом. Він не втрачає якостей зеленої трави і багатий споживними речовинами, які тварина легко перетравлює.

Годування силосом забезпечує високу продуктивність і плодючість худоби, зміцнює її організм і попереджує захворювання молодняка. Особливо корисно давати силос дійним коровам.

Для заготівлі силосу насамперед необхідно приготувати силосну яму: краще — круглу яму діаметром 2,5-4,5 метри, яку слід добре очистити, або обкласти цеглою чи дошками.

Силосна маса повинна мати вогкість не менш 60-75 проц., а тому косити її треба з таким розрахунком, щоб скошене за день було забито в яму того ж дня.

Перед набиванням її потрібно змільчувати до розміру 1-3 сантіметри і весь час добре втрамбовувати, особливо звертаючи увагу на утрамбування країв.

Закладання силосу в яму слід проводити протягом 1—2 днів не довше.

Силосну масу необхідно класти вище рівня ями на 75—100 сантіметрів, з таким розрахунком щоб маса після осідання не була нижче стін ями. Щоб закрити яму треба вкрити силосну масу вогкою половою товщиною 5—10 сантіметрів і залити розчином глини з водою зверху товщиною 15—20 сантіметрів, а стіни залити цим розчином на 50—70 сантіметрів, щоб не допустити проникнення води. Через 12—18 днів силос уже придатний для годівлі худоби. Якість його встановлюється по запаху й коліру; запах його повинен бути схожий до запаху квашених яблук, або до запаху свіжого спеченого хліба; колір — коричнево—зелений або жовто—зелений.

Керівники колгоспів, скотарі й доярки повинні зараз використати наявність зеленої маси на пізній силос, особливо там де не виконано план раннього силосу і забезпечити кормову базу нашого тваринництва на зиму.

В. БАБИЧ, зоотехнік Молотовської зооветдільниці.