Редакція нашого видання звернулося в Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з низкою запитань. Зокрема, як АМКУ може регулювати ціни в умовах карантину? Наприклад, на ті ж маски або на хліб, якщо торговці необґрунтовано підіймають його вартість. Як на це можна впливати? Яка відповідальність передбачена за порушення? Яким чином відомство про це має дізнатися?
Згідно з відповіддю, одним з можливих інструментів Комітету з формування та реалізації конкурентної політики є адвокатування конкуренції. Простіше кажучи, донесення, зокрема, до органів місцевого самоврядування, розуміння необхідності дотримання конкурентного законодавства, оскільки саме їх рішення можуть безпосередньо впливати на конкуренцію на відповідних регіональних ринках.
Зокрема, це стосується рішень, реалізація яких призводить до надання окремим аптечним закладам переваг у здійсненні їх господарської діяльності в порівнянні з іншими. Однак повноваження Державної інспекції з контролю за цінами зараз належать Держпродспоживслужбі України та їх територіальним органам, підкреслюється у відповіді відомства. На ринку роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами та виробами медичного призначення в регіоні Одеське відділення АМКУ здійснює контроль конкуренції. Зокрема, щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, поведінка яких може вплинути на зростання споживчих цін на товари. В цьому випадку, мова про товари, необхідні при підвищенні рівня захворюваності на грип та ГРВІ (медичні маски, жарознижувальні та противірусні препарати). Як підкреслюється в документі, в березні Одеське відділення АМКУ надало обов'язкові для розгляду рекомендації 50 аптечним закладам регіону щодо утримання від встановлення на згадані товари роздрібних цін, що перевищують економічно обґрунтований їх рівень.
Співробітники відділення АМКУ проводять щоденний і щотижневий моніторинг цін на основні групи харчових продуктів і лікарських засобів в найбільших установах харчового ритейла і мережах аптек регіону, зазначається у відповіді відомства.
За порушення Закону "Про захист економічної конкуренції" передбачені штрафи. Розмір штрафу, в залежності від пункту ст. 50 цього закону, може складати від одного до десяти відсотків доходу (виторгу) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виторгу), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.