Якщо руки звикли до праці, вона буде до старості в радість

  Афанасій Зіновійович Каланжов народився і виріс у селі Кулевча Саратського району та опинився у Любополі не відразу. Цьому передувало кілька життєвих епізодів. Навчався у Білгород-Дністовському сільськогосподарському технікумі. На початку 80-х потрапив у тоді ще Комінтернівський, теперішній Лиманський район. До того, як переїхати до села Любопіль, три роки працював на Сербківській птахофабриці, спочатку бригадиром тракторно-рільничої бригади, а потім й головним агрономом. А потім друг та сусід запропонував йому роботу на посаді завідувача господарського комплексу великої рогатої худоби у селі Любопіль, та ця точка на карті стала малою батьківщиною на все життя.

  На цій посаді Афанасій Зіновійович відпрацював понад 10 років. За його керування підприємство було одним з найуспішніших за показниками в районі, тут постійно проводилися різноманітні семінари, інколи бувало й телебачення. На той час це було заможне господарство. Під час роботи він заочно закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. І хоча трудова біографія вже за плечима, вистачає в Афанасія Каланжова наснаги та часу, окрім турботи про свійських тварин та вирішення побутових питань, на своє агрономічне хобі – вирощування винограду. До речі, його дружина, Віра Павлівна, регулярно продає на ринку власноруч вироблені молочні продукти. А на досить невеликій ділянці господаря розташувалося близько 35-ти сортів відомої зі стародавніх часів культури. "Баку", "Ізабелла", "Молдова", "Золотий яр" та багато інших радують власника та гостей оселі під час збору врожаю. Як каже сам Афанасій Зіновійович, ця казкова ягода дуже корисна майже для всіх людей.

  Є на ділянці й плодові культури та фруктові дерева, за якими теж стежить господар. А дружина займається трояндами, це її улюблені рослини. Звісно, що подружжя знає секрети, як правильно підживлювати ці рослини та зберегти їх від шкідників. Онук, який мешкає у місті Южне, дуже полюбляє бувати у свого діда. Коли він приїжджає у село, то залюбки допомагає рідним поратися по господарству. У подружжя два сини. Анатолій – після закінчення Одеського політехнічного інституту поїхав працювати за кордоном, другий син Михайло – працював водієм у пожежній частині на Припортовому заводі, але зараз теж поїхав працювати до Європи. Тобто онук поки що – єдиний помічник Віри Павлівни та Афанасія Зіновійовича.

  Свого часу випробував Афанасій Зіновійович свої сили й на посаді голови Любопільської сільради.

  Своїх власних коштів у Любополя було недостатньо для втілення у життя багатьох вкрай необхідних проєктів, тому зараз розвиток свого населеного пункту Афанасій Зіновійович бачить лише у складі Визирської ОТГ. Найважливішим вважає колишній голова сільради створення нових підприємств на території села, аби молодь тут залишалася жити та працювати.

Автор: Сергій Бяков.