Сергій Степаненко: є два варіанти спасіння Куяльницького лиману

  «Куяльницький лиман — водний об'єкт загальнодержавного значення, який належить до категорії лікувальних. Він єдина у своєму роді водойма, яка в сукупності з рекреаційним, туристичним, бальнеологічним ресурсами складає потужний потенціал соціально-економічного розвитку прилеглих територій Одеської області». Так починає свою книгу «Причини обміління Куяльницького лиману та шляхи його рятування», доктор фізико-математичних наук, ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко. Вже з наступної сторінки книги професор дає деяке уточнення вищесказаного. Запаси лікувальної грязі у Куяльницькому лимані в 1975 році були оцінені у 22,2 млн т та у 8 млн т — кількість лікувальних солей. Якщо прийняти, що лікувальні грязь й сіль Куяльницького лиману мають таку саму вартість, як грязі та сіль Мертвого моря, то запаси Куяльницького лиману можна оцінити у колосальну суму. Як розпоряджається держава такими потужними ресурсами сьогодні може побачити кожен, хто наблизитися до цього унікального водного об'єкта.

  Дослідження показують, що Куяльницький лиман протягом століть періодично пересихав та наповнювався водою. Посуха 2020 року значно скоротила рівень водойми, але вплив діяльності людини в цьому процесі у рази гірше, вважає Сергій Степаненко. В першу чергу, це стосується забору води з річки Великий Куяльник, яка є найважливішим джерелом поповнення Куяльницького лиману прісною водою.

  Першочерговими завданнями щодо порятунку Куяльницького лиману вчений бачить припинення незаконного забору води та проведення комплексу робіт по ренатуралізації річки Великий Куяльник. Вони складаються з розчищення річище, облаштування захисних зон з висадкою там дерев і кущів, що припинить замулювання річища. В радіусі водозабору також треба прибирання несанкціонованих звалищ.

  За інформацією Сергія Степаненко, депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе бере участь у фінансуванні медико-біологічних досліджень, які вже проводяться інститутом реабілітації й курортології МОЗ України.

  Олег Кутателадзе п’ять років тому почав активно займатися організацією заходів з порятунку Тилігульського лиману. Йому вдалося в цьому напрямку об'єднати зусилля небайдужих й впливових людей. Сьогодні рівень Тилігульського лиману підвищився на метр. Олег Кутателадзе впевнений: для порятунку Куяльницького лиману теж необхідно діяти спільно.

  Своєю чергою Сергій Степаненко впевнений в тому, що необхідно впроваджувати такі проєкти з порятунку Куяльницького лиману, які будуть мати стабільну довгострокову перспективу з наповнення лікувальної водойми чистою прісною водою.

  На початку 2020 року в пресі стали з’являтися публікації про те, що в Одеській області планується створення національного парку «Куяльницький». Професор роз’яснив, чи варто сподіватися, що новий статус буде реально сприяти збереженню унікального курорту.

Авторка: Катерина Гончар.