Деякі джерела, що раніше впадали в Куяльницький лиман, природним чином законсервовані. Для того, щоб ця унікальна водойма не міліла, їх необхідно розчистити. Але є й інша проблема. Наприклад, в невеликому гаю з боку об'їзної дороги на Одесу б'є живе джерело. Воно багато років радувало тих відпочивальників, хто прагнув оздоровитися на березі лиману. У прісній воді цього струмка можна було змити ропу після купання в солоних водах водойми.
Галина Авер’янова, одеситка, активістка з екологічної безпеки
У струмку жили п’явки, тут росла ряска, були навіть карасі, яких запускали відпочивальники. Це був дуже чистий струмок. Але з літа 2019 року якість води в ньому помітно погіршилася. Люди купалися тут, щоб змити ропу. Тепер це робити їм небезпечно.
Галина Авер’янова це знає напевно, тому що разом з друзями-активістами зібрала кошти та замовила аналіз води зі струмка в авторитетній лабораторії.
Галина Авер’янова, одеситка, активістка з екологічної безпеки
Ми зібрали 3,5 тисячі гривень та замовили аналіз в лабораторії інституту імені Багатського при Академії наук України та в кінці літа отримали результати.
Результати прийшли невтішні. Дослідження показали, що присутність хлоридів, фосфатів, амонійного азоту, цинку, свинцю перевищує норму в декілька разів. Але навіть без аналізів видно, що на дні струмка є неприродний білий наліт.
Галина Авер’янова, одеситка, активістка з екологічної безпеки
Ми хочемо, щоб цей струмок жив, адже він впадає в Куяльник, і вся гидота, яка тут знаходитися, вона теж потрапляє в лиман, тож невідомо, як це вплине на нього.
Для запобігання подальшого отруєння Куяльницького лиману неочищеними скидами Галина Авер’янова звернулася до громадськості з ініціативою зібрати підписи про несприятливі екологічні обставини, що створилися на лимані у зв’язку з забрудненням одного з джерел, що впадають в це водоймище. Захисники природи вважають дієвим направити колективні заяви на адресу Прем‘єр-міністра України, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, директора Департаменту екології та природних ресурсів ОДА, начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.
Галина Авер’янова, одеситка, активістка з екологічної безпеки
Днями мені зателефонували з екологічної інспекції, ми приїхали сюди, вони взяли проби води в трьох точках на початку струмка, всередині та в місці впадання в лиман. Тепер будемо чекати на результати від екологічної інспекції.
За кілометр від небезпечного струмка видніються будівлі санаторію «Куяльник». Сульфідно-мулові куяльницькі грязі за своїми лікувальними властивостями визнані еталонними. Вони містять комплекс біологічно активних речовин, макро- і мікроелементів, які сприяють зменшенню запальних процесів, відновленню функцій пошкоджених органів людського організму. Про це можна прочитати на сайті медичного закладу — клінічного санаторію імені Пирогова. Тут пропонують лікування захворювань шкіри, хребта, системи кровообігу, суглобових захворювань та інших недуг. Вся грязь, яку використовують тут, проходить відповідні лабораторні перевірки — вона дійсно є лікувальною. На тій же території знаходиться і виробництво препаратів з цієї грязі. Один з них — куяльницький грязьовий екстракт «Пелодекс». Унікальний засіб — винахід одеських вчених — допомагає оздоровитися людям із захворюваннями опорно-рухового апарату, які не мають можливості особисто прибути на курорт «Куяльник».
Людмила Данилюк, директорка ТОВ «ДАЛК»
Наша лікарка-бактеріолог Олександра Борисівна Кулик і я — біохімік, розробили цей препарат та запатентували його ще в 1994 році. Препарат наш був розроблений з метою забезпечити лікування тим, хто не може сюди постійно приїжджати. Стало питання розробки стандартизованого препарату, який би добре зберігався, не втрачав своєї якості, мав хороші терапевтичні властивості. Ми працювали дуже довго над створенням цього препарату, і ось він існує вже понад 20 років. Ми робимо його обмеженими партіями. Наша мета, щоб він допомагав тим, кому він дійсно необхідний.
Для виробництва препарату не потрібно великої кількості сировини, тому вже придбаної партії грязей вистачить підприємству ще на кілька років роботи.
Людмила Данилюк, директорка ТОВ «ДАЛК»
На самі грязі впливають такі показники, як липкість, в’язкість, тепломісткість, загіпсованість. Дуже важливо знати хімічний й мікробіологічний склад. Важливо знати, що ці грязі й далі будуть еталонними. Еталонні, це означає те, що всі інші препарати щодо нашого, порівнюють властивості. Важливо зберегти склад грязей таким, яким він є. Нам дуже прикро, що лиман в такому стані. У 2014 році лиман теж сильно обмілів, але тоді його наповнили морською водою. Звичайно, потрібно контролювати, які відбуваються зміни з ропою, як відбувається формування майбутньої грязі. Для вчених-екологів стоїть завдання, як правильно вибрати рішення, щоб лиман далі існував та лікував хворих.
Вчені своєю чергою підкреслюють, що кліматичні зміни сьогодні випереджають найсміливіші прогнози науковців. Лиман міліє, але навіть попри сильну посуху не варто нарікати на природу й чекати біля моря погоди, треба робити все можливе, щоб зберегти Куяльницький лиман та його унікальні лікувальні ресурси.
Авторка: Катерина Гончар.